Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем, пов’язаним з весною, прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).
Не щодень — Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним).
Не кожний день Великдень, а хліб не паска. (Не кожного дня свято або щастя).
Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень).
На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоть сирова, аби нова. (За народними звичаями, на Різдво вбираються в новий одяг, на Великдень він має бути чистим, білим).
Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору).
Їж ковбаску, поки Паска. (На Великдень готували багато м’ясних страв).
Добра паска, як є ковбаска. (Після Великого посту їдять м’ясні страви).
Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень. (Про звичай робити ковбаски на Великдень).
Без когось і паски не посвятяться. (Хтось завжди втрутиться в що-небудь, ніде не обійдеться без когось).
Поживитися, як Сірко паскою. (Зовсім не поживитися, бо паскою собак не годують).
Годі з болота паску спекти. (Паску печуть не з аби чого, а з пшеничного борошна).
Якби то можна бути через зиму — котом, через літо — пастухом, а на Великдень — попом. (Докір лінюхам, що хочуть жити без клопоту. Кіт в зимі держиться коло теплої печі, пастух літом на свіжому повітрі лише завертає товар, а священик на Великдень має найбільший дохід за свячення пасок).
Віддасть на Рахманський Великдень. (Не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмане — легендарний таємний народ).
Обійдеться Великдень без гречаної паски. («Мені не треба клопоту». Гречана паска є ознакою нужди. Паска — Великодній хліб з білої пшеничної муки. Після довгого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав).
Чужа ласка — сироті Великдень. (То дуже рідко трапляється, тому кожен раз –– свято).
Як на Різдво зеленіє, то на Великдень багато нових могил видніє. (Якщо на Різдво тепло, то на Великдень буде холодно. Але люди легко вдягаються, з чого буває простуда та смерть).
Зелене Різдво, а білий Великдень. (Ворожба погоди: як на Різдво нема снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє видержати).
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
На Великдень перший раз закує зозуля.
Тепло на Різдво — холодно на Великдень.
Як на Великдень задощить, то шість тижнів моросить.
Дощ на Великдень — комори повні.
Дощовий Великдень — густі хліби.
Як на Великдень дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима — з борошном.
На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний урожай.
Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.
Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.
