15 липня відзначаємо День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, а також День Хрещення Русі-України. А з 2022 року — ще й День Української Державності.
Князь Володимир Великий був сином Святослава Ігоровича й онуком княгині Ольги, котра першою з руських правителів держави (Аскольд і Дір були не русичами, а варягами) прийняла християнство. У 988 році Володимир продовжив справу своєї бабусі й теж прийняв хрещення за грецьким обрядом, отримавши ім’я Василь. Після цього Володимир Великий оголосив християнство державною релігією та охрестив киян у Дніпрі. Вважають, що цей акт стосується усього населення Київської Русі. Потім він збудував Десятинну церкву й заснував Київську митрополію Константинопольського патріархату.
Ця подія посприяла бурхливому розвитку українських земель: будувалися храми, зміцнювалися міжнародні відносини, активізувалася торгівля. Адже Київська Русь уже була «на рівних» зі своїми сусідами-євпропейцями.
Цього дня українці традиційно відвідують церкви, щоб помолитися Святому Володимиру Великому й попросити про зцілення від хвороб, зокрема очних, про мир, злагоду та єдність в Україні.
Зі святом Володимира Великого пов’язані народні повір’я і певні перестороги. Вважають, що в цей день не слід працювати, бо «блискавка може вбити», худоба почне «падати». Також не можна виходити на роботу в полі, особливо жати хліб, бо «наступного року не вродить», допускати сварок, лихословити, ображати інших, оскільки такі дії можуть накликати на людину негаразди.
Тарас ЛЕХМАН.
