14 вересня — величне свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. У народі — Здвиження, Здвиг, Воздвиження. Ця подія сталася у IV ст. нашої ери. Імператор Візантії Костянтин Великий, уже будучи важко хворим, і після того, як прийняв християнство, наказав віднайти Хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа.
За церковними переказами, під час археологічних розкопок (їх очолила поблизу Єрусалима мати Костянтина імператриця Олена) було знайдено три хрести. Щоб визначити, який з них є Хрестом Господнім, до кожного клали тіло мертвого (якраз повз місця розкопок проходила похоронна процесія), і тільки на третьому Хресті мертвий ожив, воскрес. За іншою версією, до кожного хреста прикладали безнадійно хвору жінку, і тільки на третьому вона одужала. Саме тому цю християнську реліквію називають Животворним Хрестом Господнім.
Потім духовний отець Макарій, який супроводжував імператрицю Олену в подорожі, воздвиг (підніс) цей Хрест над головами присутніх. Усі беззастережно увірували в його силу.
Свято Воздвиження нагадує вірянам про жертву Ісуса Христа, розіп’ятого на Голгофі на Хресті для відкуплення від гріхів і спасіння людства. Святий Хрест є символом перемоги над смертю та дияволом. А саме свято є часом для духовного очищення, щирої молитви, роздумів над значенням віри й таїнства спасіння для людини, переконаності в даруванні вічного життя. І все через безмежну любов Ісуса до кожного з нас.
Коли віддаємо честь Святому Животворному Хресту Господньому, ми віддаємо честь жертві, стражданням і смерті Ісуса Христа.
Традиційно цей день вважають строгим пісним.
Тарас ЛЕХМАН.
