26 вересня — свято Івана Богослова, Христового родича, брата Якова Заведейського, наймолодшого і найулюбленішого учня Ісуса Христа. Він написав Євангеліє (четверте в Новому Завіті), Одкровення й три послання. Єдиний, який пережив усіх дванадцятьох апостолів і помер не мученицькою, а спокійною смертю у глибокій старості.
За апокрифічними переказами, Івана Богослова вважають не тільки євангелістом, а й наставником художників-іконописців. Він, маленький пастух гусей, дивом опанував мистецтво живопису.
До Івана Богослова мали завершити всі основні польові роботи і засіяти озимину, бо «хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова». Це — останній термін посіву. Якщо посіяти пізніше, то озимина може не вродити.
Народні прикмети
— На Богослова випав щільний сніг (звісно, він ще розтане) — зима прийде на Михайла.
— На Івана Богослова дощ зі снігом — у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло — червень буде дощовий і холодний.
— Сивий туман довго не спадає — зачастять дощі.
— У цей день листя опадає з берези — на теплу осінь; з осики — на холодну.
Тарас ЛЕХМАН.
