Шпинат — культура холодостійка і скоростигла. Тож навесні цей надзвичайно корисний листовий овоч тішить нас вітамінами чи не найпершим. На смак він нейтральний, тому вдало поєднується з багатьма іншими продуктами. Та головне, що має багатий вітамінно-мінеральний склад.
Про шпинат як цілющу рослину писав в ХІ ст. знаменитий лікар Ібн-Сіна, арабські вчені називали його «королем овочів». У Європі в ХVI–ХVIІ ст. особливим делікатесом вважали шпинатний хліб, який випікали з борошна, що отримували з насіння шпинату. Яскраво-зеленим соком шпинату зафарбовували морозиво, соуси та креми.
ЧИМ КОРИСНИЙ
За вмістом білка шпинат поступається лише гороху та квасолі. Дуже багатий на вітаміни: С (потужний антиоксидант, підтримує імунну систему та сприяє засвоєнню заліза, у шпинаті його навіть більше, ніж у щавлі); групи В (фолієва кислота, В2, В6, що необхідні для нервової системи та кровотворення); А (бета-каротин, важливий для зору, імунної функції та росту клітин); Е (антиоксидант, що захищає клітини від пошкодження); К (відіграє ключову роль у згортанні крові та здоров’ї кісток); Р, РР, D2. Також шпинат містить мінерали: залізо (необхідне для транспортування кисню в крові, запобігає анемії, за що його називають «кров’яною плазмою»); кальцій (необхідний для здоров’я кісток і зубів); калій (регулює баланс рідини в організмі та кров’яний тиск); магній (важливий для м’язової та нервової функції, регулювання рівня цукру в крові та артеріального тиску); йод (сприяє правильній роботі щитоподібної залози) тощо. Додайте сюди ще й корисні для здоров’я очей антиоксиданти: лютеїн, зеаксантин та інші, клітковину, органічні кислоти.
Шпинат низькокалорійний, що робить його незамінним у дієтичному харчуванні. Він має протизапальні властивості, чинить легку сечогінну дію, корисний при малокрів’ї, посилює перистальтику кишківника та очищує його, рекомендується при закрепах, гіпертонії, дуже корисний під час одужання після тяжких хвороб. А ще регулює обмін речовин, знижує рівень цукру в крові, зміцнює стінки судин, допомагає при проблемах із зубами та яснами, корисний для шкіри, нігтів і волосся. Завдяки високому вмісту білків, токоферолу та цинку шпинат позитивно впливає на статеву функцію в чоловіків.
ЧИМ ШКІДЛИВИЙ
Шпинат містить значну кількість оксалатів (солей щавлевої кислоти, яких у ньому у 8 разів більше, ніж у картоплі) та пурини. У деяких людей оксалати можуть сприяти утворенню каменів у нирках, особливо якщо є схильність до цього захворювання. Також високий рівень оксалатів знижує рівень засвоєння заліза та кальцію. Пурини в організмі розщеплюються до сечової кислоти. Тому надмірне споживання шпинату може підвищити рівень сечової кислоти в крові, що проблематично для людей, хворих на подагру та інші недуги, пов’язані з обмінними процесами в організмі. А ще шпинат може накопичувати нітрати, особливо при вирощуванні з надмірним застосуванням азотних добрив. Купуючи привабливі пучечки шпинату з рук, ми, на жаль, не знаємо, як його вирощували. Надмірне вживання шпинату може спричинити розлади шлунка. Однак при правильному вирощуванні та помірному споживанні ризик мінімальний.
У РОЗУМНИХ КІЛЬКОСТЯХ
Попри неабияку користь вживають шпинат у розумних кількостях. Молоде листя їдять сирим у салатах, бутербродах, смузі. У такому вигляді зберігається більше вітамінів, особливо С.
Але й після термічної обробки шпинат дуже корисний. Так, варіння його протягом хвилини-двох може допомогти зменшити вміст оксалатів. Воду після варіння краще злити. А тушкований з невеликою кількістю жиру сприяє кращому засвоєнню жиророзчинних вітамінів (А, К, Е). Крім того, зелень додають у запіканки, пироги, піцу, омлети, котлетний фарш, супи, пюре. Важливо! Страви зі шпинату не можна зберігати, бо в них утворюються азотистокислі сполуки, шкідливі для організму. Натомість його консервують, заморожують і сушать.
Маленьким дітям шпинат слід давати в невеликих кількостях і краще після термічної обробки. Людям із каменями в нирках, подагрою, схильністю до тромбозів, виразкою шлунка, вагітним жінкам слід проконсультуватися з лікарем.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
