У регіоні, в якому ми зараз проживаємо, дуже близько залягають ґрунтові води. Це справжня біда, бо навіть погріб не можемо викопати. Навесні плануємо все ж засадити ділянку плодовими деревами та квітами. Підкажіть, що можна оселити на такій території?
Ніна ВАРЕЦЬКА. Житомирська обл.
На ділянках із близькими ґрунтовими водами рослини можуть рости лише кілька років, а потім без видимих причин починають всихати та пропадати. А все тому, що розвинені корені у стоячій воді задихаються без кисню і гинуть.
Рівень ґрунтових вод може коливатись залежно від сезону. І якщо придбати ділянку, скажімо, восени, навесні можна виявити неприємні сюрпризи у вигляді болота. Особисто знаю подібні випадки: людям продавали ділянки в такій місцевості, але коли вони це зрозуміли, щось міняти було вже пізно. Тому виявляти рівень ґрунтових вод найкраще в міжсезоння, за максимальної кількості опадів. Також його легко визначити по криницях. Чим ближча у них вода — тим вищі ґрунтові води. Оцінювати їх рівень краще в червні. У цьому місяці викопайте на ділянці яму завглибшки щонайменше 1,5 м. Якщо на дні не з’явиться вода, ґрунтові води розташовані досить глибоко.
Про те, що на ділянці близько залягають ґрунтові води, підкажуть також рослини. Зазвичай вони тут яскраво-зелені та соковиті. На таких територіях охоче оселяються кропива, хвощ, мати-й-мачуха, кінський щавель, рогіз. Також зазвичай багато мошкари, натомість руді мурахи, миші та кроти — рідкісні мешканці. Сланкий вечірній туман — ще одна прикмета того, що вода неглибоко.
ХТО ЇХ НЕ БОЇТЬСЯ
На ділянках із близьким заляганням ґрунтових вод чудово почуватимуться гортензії (вони просто обожнюють воду), аквілегії (назва рослини походить від слова аква, тобто вода), астильби, півники болотяні, примули, жасмин садовий, спіреї, хости, рододендрони, декоративні чагарники. Також можна висадити цибулинні, оскільки вони неглибоко проникають у ґрунт.
Добре почуватимуться на таких ділянках ожина, чорниці, суниця садова. Миритимуться з близьким заляганням ґрунтових вод малина, смородина й аґрус.
Із деревами дещо складніше. Найкраще, що можна зробити на таких ділянках, — висадити дерева на земляні насипи діаметром 1,5–2 м та висотою 0,5–1 м. Після посадки пагорб для захисту від руйнування вкривають дерниною.
Найбільш ефективний спосіб боротьби з ґрунтовими водами на ділянці — облаштування дренажної системи, однак це досить затратно. Дехто копає по периметру ділянки канави. Ось що радить М.В.Андрієнко в посібнику «Наш сад»: «Рівні та сильно зволожені ділянки осушують за допомогою траншей глибиною до 1 м. Дно їх викладають глиною, потім укладають гончарні або асбоцементні труби діаметром 10–15 см, у верхній частині яких через 10–15 см роблять пропили на третину діаметра труби. Зверху труби засипають щебенем шаром 20–23 см і землею. Замість труб можна використати лотки із цегли або в’язанки хмизу. Дрени укладають із нахилом і вводять в колектор, звідки вода поступає у придорожню канавку або спеціальний резервуар з водонепроникним дном і стінками, встановлений на задній межі ділянки».
Якщо ґрунтові води стоять аж надто близько, доведеться потрудитись ще більше. За 4–5 тижнів до посадки дерев на землю укладають товсті дошки або листи шиферу (площа такого майданчика для одного дерева має бути не менше 3,5 на 3,5 м. Поверх укладають товсті гілки, шар торфу 10 см, а зверху насипають земляні горбики висотою не нижче 1 м і добре ущільнюють. На верхівці пагорба роблять яму, в яку згодом висаджуватимуть дерево.
Щоб понизити рівень ґрунтових вод, висадіть верби, калину, глід, горобину, шипшину, бузину, обліпиху, березу, жимолость. Краще розташувати їх по периметру ділянки.
Для яблунь і груш оптимальний рівень залягання ґрунтових вод — не ближче 2,5 м до поверхні ґрунту. Для вишні, черешні та сливи — від 1,5 до 2 м. Тому на ділянках із близьким заляганням ґрунтових вод краще висадити дерева на клонових підщепах.
Іван СИМАКОВ, садівник.
