Останній тиждень квітня довів, що коронавірусу наші співгромадяни бояться набагато менше, ніж безгрошів’я.
Трудові мігранти, які через пандемію були змушені повернутися додому, знову позирають у бік Заходу. Попри карантин і закриті кордони, Європа потребує чужих робочих рук. Тож 29 квітня літак з українськими заробітчанами, який 9 годин не хотіли випускати з «Борисполя», все-таки вилетів до Лондона. При цьому українські урядовці заявили, що вестимуть перемовини з європейськими країнами, охочими запросити наших працівників на сезонні роботи. І озвучили певні вимоги: це має бути легальне працевлаштування строком від 3 місяців із дотриманням усіх соціальних гарантій.
Висувати свої умови почали й українські підприємці. Але вже до самого уряду. Минулої середи вони припаркували свої автівки під Кабміном — вимагали надати можливість працювати або принаймні запровадити однакові карантинні правила для всіх. Щоб разом із великими будівельними гіпермаркетами могли продавати будматеріали маленькі магазини. Щоб можна було вільно купити продукти чи попити кави. Серед гасел, якими протестувальники обклеїли свої легковики, було й таке: «Карантин — один для всіх?!» «Чому я не можу продавати каву через віконце зі свого кіоску, а McDonalds — може?», — запитував один з учасників акції.
Питання накопичилися й у херсонських аграріїв, які в понеділок прийшли під облдержадміністрацію з пікетами. Вимагали відкрити продуктові ринки. Скаржилися, що вітчизняну продукцію великі сумпермаркети замінюють імпортом. А самостійно реалізувати її на ринках фермери не мають права. Багато хто буде змушений просто викидати вирощену городину на смітник. Раніше схожі акції протесту відбулися і в інших містах.
Позбувшись через карантин конкурентів у вигляді ринків та дрібних магазинів, мережеві супермаркети підняли ціни, і на цю тенденцію звернули увагу в уряді. Ще 22 квітня Кабмін схвалив запровадження контролю за роздрібними цінами на соціально значущі харчі, ліки, товари медичного і протиепідемічного призначення.
Серед іншого «підконтрольними» визнали гречку, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні вироби (вермішель із борошна вищого ґатунку), пастеризоване молоко в плівці жирністю 2,5%, житньо-пшеничний хліб, яйця категорії С1, тушку курячу, мінеральну воду без газу та вершкове масло жирністю 72,5%. Стежити за цінами доручили Держпродспоживслужбі.
Форму для контролю обрали не обтяжливу, декларативну. Заклади торгівлі мають заздалегідь в електронному вигляді повідомляти службу про наміри підвищити ціну: за 30 днів — якщо ціна зросте на 15% і більше, за 15 — якщо на 10—15% і за 3 дні — в разі підвищення на 5—10%. При цьому здорожчання в межах 5% декларуванню взагалі не підлягає. Тож припускаємо, що саме таким шляхом підуть підприємці, щоб уникати контролю. Тим більше, що ніхто не пояснив, скільки разів на годину, на день чи на місяць можна переглядати ціни в межах 5-відсоткового ліміту.
Рішення уряду про контроль за цінами мало набрати чинності через 10 днів після опублікування відповідної постанови, тобто до першотравневих свят воно навіть теоретично не могло запрацювати. А там вже і до 11 травня рукою подати! Якщо суворі карантинні обмеження не продовжать, то у супермаркетів з’явиться маса конкурентів у вигляді дрібних крамниць і реалізаторів на ринках. Споживачі отримають і зниження ціни, і кращий вибір сезонної городини.
…У день проведення ації протесту під Кабміном уряд ухвалив рішення про відкриття 872 продовольчих ринків.
Дозвіл на відкриття ринків надаватимуть фахівці Держпродспоживслужби. Вони ж суворо контролюватимуть і в разі виявлення порушень — припинятимуть їхню роботу на невизначений час. Служба стежитиме за тим, чи дотримуються маскового режиму продавці, співробітники та відвідувачі ринку, чи будуть розміщені диспенсери з антисептиком на кожному вході та в’їзді на територію тощо. За визначеними правилами продавці мають проходити температурний скринінг, торгувати на відстані не менше 3 метрів один від одного, дезінфікувати контактні поверхні що три години. І головне — дбати про те, щоб на базарі не юрмилися покупці: за визначеними нормами, на одного відвідувача має припадати на 10 кв.м торговельної площі.
Чи зможуть ринки виконати такі суворі приписи, сказати складно…
Інна ПОЛЯНСЬКА.
