Усі ми прагнемо бути красивими, головне ж — привабливими. Останнє далеко не завжди залежить від зовнішності, зокрема й стрункості тіла. Адже кожен може згадати огрядних зірок кіно, телебачення, естради — всенародних улюбленців.
Багато хто задля схуднення вдається до виснажливих дієт і фізичних тренувань. На жаль, скинуті кілограми невдовзі «повертаються», якщо не продовжувати, по суті, голодування, що, ніде правди діти, більше шкодить здоров’ю, ніж зміцнює його. Так, печінка дуже не любить голоду, а коли порушується водно-сольовий і мінерально-вітамінний баланс, то з ладу виходять і такі життєво важливі органи, як нирки, ендокринні залози, страждають нервова, кровотворна системи, імунітет. До того ж на місці жирових відкладень, які «пішли» разом із зайвою вагою, лишаються зморшки і обвисла, знежирена й зневоднена шкіра.
Як правило, в зовнішності можуть не влаштовувати завеликий живіт із жировими відкладеннями з обох боків або «подвійне» підборіддя. Самими лише дієтами цих дефектів не виправити. Задля корекції тіла з естетичною метою (зовнішній вигляд) потрібна наполеглива праця як самого «постраждалого», передусім регулярне виконання спеціальних вправ, так і фахівців — косметологів, масажистів, тренерів з лікувальної фізкультури або фітнесу, нерідко пластичних хірургів, а якщо огрядність є наслідком системних захворювань, то й ендокринологів, імунологів, гастроентерологів, дієтологів.
Інша річ, коли внаслідок ожиріння від надмірних навантажень страждає серцево-судинна система, а отже, й інші, залежні від її нормального функціонування, органи і тканини. Тоді нагально постає проблема зайвої ваги, що шкодить здоров’ю.
Нормальною вважається така вага в кілограмах, кількість яких збігається з цифрою різниці між зростом у сантиметрах мінус 100—110. Загальною ж ознакою всіх форм ожиріння є надлишкова маса тіла. Індекс маси тіла (ІМТ, або англ. ВМІ — Body Mass Index) можна розрахувати за формулою BMI=m/h2, де m — маса тіла (в кілограмах), h — зріст (в метрах).
Значення ІМТ: менше 15 — гострий дефіцит ваги; від 15 до 20 — дефіцит ваги; від 20 до 25 — нормальна вага; від 25 до 30 — надлишкова вага; понад 30 — ожиріння.
Розрізняють 4 ступені ожиріння та 2 стадії захворювання — прогресуючу і стабільну. При І ступені фактична маса тіла перевищує ідеальну не більш ніж на 29%, при ІІ-му — надлишок становить 30—40, при ІІІ-му — 50—99%, при IV-му фактична маса тіла перевершує ідеальну на 100% і більше. Останній випадок свідчить про так зване морбідне ожиріння (лат. morbus — смерть), тобто смертельно небезпечне.
За словами старшого наукового співробітника відділу хірургії стравоходу і реконструктивної гастроентерології Національного інституту хірургії й трансплантологи ім. О.Шалімова АМН України, доктора медичних наук, професора Андрія ЛАВРИКА, з-поміж захворювань, що супроводжують морбідне ожиріння, слід вирізнити артеріальну гіпертензію, цукровий діабет другого типу, атеросклероз, подагру, дисфункцію яєчників і безплідність, поліартралгії, синдром Піквика, психічні та сексуальні розлади, рефлюкс-езофагіт (запалення стравоходу внаслідок закидання в нього кислотного вмісту шлунка), бронхіальну астму, лімфовенозну недостатність нижніх кінцівок, нетримання сечі.
Отже, необхідні термінове обстеження та невідкладне лікування не лише ожиріння, а й уже наявних ускладнень.
