Ініціатором запровадження Дня обіймів 1986 року став пастор Кевін Заборні з містечка Кліо штату Мічиган (США). Церковний діяч мотивував це тим, що американці занадто стримані у проявах доброго ставлення одне до одного, навіть оберігають «зону особистої недоторканності» (до метра навколо себе), вважаючи доторки, зокрема панібратські поплескупання по плечу тощо, неприйнятними у спілкуванні, особливо з малознайомими людьми. Сакральний сенс обіймів можна вбачати й у діях основоположника християнства, зважаючи на текст Святого Письма: «Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них… І, обійнявши їх, поклав руки на них і благословив їх» (Євангеліє від Марка, 10:13, 16).
Саме цей день було обрано як своєрідну середину між Різдвом Христовим і Днем святого Валентина. За іншою версією, 21 січня підійшло як «щасливе число», що містить три сімки. Хоч би там як, свято зафіксували в Бюро реєстрації авторських прав США, і воно набуло поширення не лише там, а й у всьому світі, дарма що ніде не є офіційним. Відзначають його і в Україні, зокрема молодь. Набув поширення також міжнародний суспільний рух «Безкоштовні обійми» (англ. Free Hugs), учасники якого на вулицях підходять і обнімають незнайомих людей.
Не секрет, що всі ссавці сприймають погладжування як прояв приязні. Її виявляють, наприклад, кішки, коли труться об ноги людини. Люди також доторки й обійми майже генетично сприймають як прояв любові, дружелюбності, кохання. Такий засіб тактильного контакту спроможний викликати відчуття захищеності, підтримки, вселяє впевненість, рішучість, надихає на дії. Обнімаючи, людина мовчки наче підбадьорює іншу: «Я знаю тебе, вірю в тебе, ціную, тож хочу, щоб у тебе все було добре». Психологи довели, що для дитини, позбавленої батьківської ласки, вираженої обіймами, існує ризик сформуватися особистістю з психічними вадами, емоційно «глухою».
За різними даними, приязні обійми зміцнюють імунітет, пробуджуючи обопільні позитивні емоції, запускаючи механізм вироблення в організмі гормонів радості, задоволення (ендорфінів).
Юрій ТОКАРЄВ.