Не раз куштувала в ці дні коливо в церкві, але досі не знаю, звідки бере початок цей звичай. Гадаю, почути про це буде цікаво багатьом із нас.
Галина. Тернопільська область.
Започаткування цієї традиції сягає корінням IV ст. У 361–363 роках імператор-язичник Юліан Відступник влаштовував жорстокі гоніння на християн. У перший тиждень Великого посту він наказав окроплювати всі продукти на ринках Константинополя ідоложертовною кров’ю. У такий спосіб імператор прагнув жорстоко поглузувати над християнською вірою, адже християни мають «утримуватися вiд iдоложертовного, i крови…» (Діян. 15:29). Саме тоді Константинопольському архієпископу Євдоксію явився уві сні святий Феодор, повелівши оголосити християнам, аби ті в ці дні не купували їжу, окроплену ідоложертовною кров’ю, але замість неї споживали варену пшеницю з медом — коливо. Таким чином коливо стало символом збереження християн від осквернення.
За Переданням, це чудесне явлення відбулося через 50 років після мученицької смерті святого Феодора Тирона. Він був вправним воїном, а його прізвище Тирон походить від латинського «tiro», що означає «новобранець», «рекрут». У ті часи воїни імператора мусили приносити жертви римським богам. Більше за те, імператор бажав, щоб і його самого вшановували, як бога. Та воїн Феодор відмовився це робити, відкрито визнавши себе християнином. За це був підданий жорстоким тортурам, проте не відрікся від віри Христової, перетерпівши багато мук за свою стійкість у вірі. Зрештою, Феодора Тирона спалили на вогнищі — але тіло мученика залишилося неушкоджене вогнем. Благочестива християнка Євсевія поховала його у своєму будинку, а згодом мощі Феодора перенесли до Константинополя.
Відтак пам’ять святого мученика Феодора Тирона Православна Церква вшановує в суботу першого тижня Великого посту, а освячення колива в пам’ять про його чудесне явлення архієпископу Константинополя відбувається у навечір’я суботи, в п’ятницю. Цього дня на Літургії ранішесвячених дарів після заамвонної молитви читається канон свт. вмч. Феодору Тирону, а після цього коливо, приготовлене з пшениці або рису, з медом і маком, благословляється та роздається вірним, пояснюють у ПЦУ.
Шукала відповідь Ольга ВОЛИНСЬКА.
