Державна служба зайнятості окрім постійного працевлаштування пропонує чимало способів підтримки шукачів роботи. Серед них і тимчасове працевлаштування, яке має аж три різні напрями. У відомстві пояснюють різницю між такими видами робіт і розповідають про затребуваність кожного із цих напрямів.
Громадські роботи
Це тимчасова діяльність, яка, в першу чергу, здійснюється для користі жителів певних громад. Замовником таких працівників є місцеві державі адміністрації, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад. Найчастіше до таких робіт належать соціальне обслуговування та адаптація незахищених верств населення, заняття екологічного спрямування, тобто впорядкування меморіалів чи благоустрій населених пунктів. Це завжди спеціально створені тимчасові робочі місця. Поставлені працівникам завдання можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня. На учасників цього проєкту поширюються державні соціальні гарантії, і період такої роботи зараховують до страхового стажу. Тривалість не може перевищувати 180 календарних днів упродовж одного року.
Суспільно корисні роботи
Це роботи соціального та оборонного характеру, до них належить ліквідація надзвичайних ситуацій, які виникають у період воєнного стану. До суспільно корисних робіт відноситься і задоволення потреб Збройних сил, інших військових формувань та сил цивільного захисту. Це надання допомоги населенню, покращення життєдіяльності громадян, які постраждали внаслідок бойових дій, ремонтно-відновлювальні роботи, які виконуються на об’єктах забезпечення життєдіяльності, чи заготівля дров для опалювального сезону. Замовлення на подібну діяльність робить військове командування спільно з військовими адміністраціями. Такі види робіт є не в усіх областях України. Вони також зараховуються до страхового стажу працівників і мають державні соціальні гарантії.
Роботи тимчасового характеру
Таку зайнятість в Україні організовують найрідше. Замовлення на подібні вакансії також робить місцева влада, так само, як і з громадськими роботами. Проте цей вид діяльності застосовують, щоб замінити відсутніх з тих чи інших причин постійних працівників або для виконання термінових виробничих завдань. Середня тривалість таких робіт цього року складає лише шість днів. Цьогоріч найчастіше цей вид діяльності застосовували для оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, для організації харчування та в переробній промисловості. Роботи тимчасового характеру також зараховують до страхового стажу, а працівники мають державні соціальні гарантії.
Усі ці роботи допомагають з працевлаштуванням безробітних, які ще не підібрали для себе ідеальні постійні місця роботи, але прагнуть працювати, мати страховий стаж і отримувати заробітну плату. Кожен може звернутися до найближчого центру зайнятості з пропозицією працевлаштуватися на тимчасові роботи, представлені в його регіоні.
