Іноді купую з рук фіалки і бачу, що з отвору на денці виведений гніт. Продавці кажуть, що так краще, а чому — не пояснюють. У мене чимала колекція фіалок. То, може, так і справді треба робити?
Христина ЛИХАНСЬКА. м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл.
Полив через гніт і справді має свої переваги. По-перше, дає змогу рослинам самим регулювати необхідну їм кількість води. Вони не відчувають стресу від переливу чи недоливу. А це позитивно відбивається на рості та цвітінні.
У горщику завжди підтримується однакова вологість, що дуже важливо для рослин, особливо взимку. Регулярно та в міру зволожений грунт створює також сприятливий мікроклімат навколо рослини, що на користь її зовнішньому вигляду.
Ще один позитив поливу через гніт — рослини можна надовго залишити без догляду, якщо треба кудись поїхати. Крім того, такий спосіб значно економить час. Адже від резервуару з водою, в який опущені кінчики, можна живити одночасно кілька рослин. Воду у ємкість доливають лише раз на 7–10 днів. Як резервуар можна використати звичайну склянку чи банку, пластиковий контейнер тощо. Однак поливати через гніт не рекомендують молоді фіалки, вирощені з листочка, бо їх слабка коренева система схильна до загнивань.
Тож як же зробити фіалкам «хвости»? Для гнота використовують будь-який синтетичний шнур завдовжки 20–30 см і діаметром близько 2 мм. Він повинен не гнисти від вологи і добре всотувати воду. Перевірте це, оскільки не всі шнури достатньо гігроскопічні. Гніт із натуральних матеріалів дуже швидко загниє.
Вазон для дорослих екземплярів не повинен бути завеликим — достатньо 7–9 см у діаметрі. У великих горщиках фіалки довго не зацвітають. Мініатюрні висаджують у ємкості діаметром 5–6 см. Один кінець шнура протягають крізь дренажний отвір у денці до краю горщика. Підтримують його пальцем руки вертикально, щоб не висковзнув крізь отвір, та укладають шар дренажу.
Для цього підійде звичайний пінопласт. Заповнюють горщик на 1/3 субстратом. Потім гніт укладають на субстрат колом і висаджують рослину. Досипають решту грунту, злегка притиснувши його біля коренів. Підживлюють фіалки, час від часу додаючи неконцентрований розчин добрив у резервуар із водою. Грунт у вазоні міняють через 6–8 місяців.
Спочатку буває важко створити необхідну вологість, іноді гніт під впливом води надто засолюється і його доводиться часто міняти. Тому краще випробовувати спосіб на 2–3 екземплярах.
Катерина ОКУНЬ.
