30 березня – день святого Олексія, чоловіка Божого, як величає його церква. Народ назвав цей день днем Теплого Олекси. Запримітили: свою пісеньку «Покинь сани, бери віз» заспіває вівсянка; щука хвостом лід розбиває.
Отоді дівчата вже починали співати веснянки, а господарі виставляли вулики на пасіку, відкривали вічка «навстіж». Вони неодмінно брали з собою ікони Олексія, Зосима і Саватія – покровителів бджіл. Але за умови, якщо сніг розтанув, тепло прийшло.
Коли ж весна пізня, погода стоїть холодна, то пасічник ішов до бджіл, клав руку на вулик і промовляв: – Нуте, бджоли, готуйтеся; прийшла пора, летіть та не лінуйтеся! Приносьте густі меди, рівні воски, часті рої! Хай це буде Богу на славу, а мені на спожиток!
Крім того, пасічник просив у Всевишнього, аби послав літо медове, а Святого Олексія, щоб благословив виліт бджіл і захищав їх від усякого лиха.
У народі кажуть:
– на Олексія виверни голоблі за саней;
– на Олексія з гір вода тече, а з зимівлі риба рухається;
– на Олексія тепло -– весна буде теплою.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.
