Більшість сортів актинідії дводомні і для отримання плодів необхідно висадити щонайменше 2 рослини — чоловічу та жіночу. Їх розміщують на відстані 3–5 м одна від одної. На одну чоловічу рослину може бути до 5 жіночих. І лише деякі сорти можуть запилюватись самостійно. Більшість сортів починають плодоносити на 3–4 рік після посадки і родять 20 і більше років. Рясне плодоношення починається із сьомого року життя.
ПРО ВИБАГЛИВІСТЬ
Насправді рослина абсолютно невибаглива, єдине, чого потребує — опори. Опора може бути як і для винограду, у формі літер Т чи Г. Також можна висадити кущі біля стіни будинку або альтанки. Я вирощую актинідію на шпалері висотою 2–2,5 м. Для опор підійдуть залізобетонні труби, дерев’яні стовпи діаметром 8–10 см. Їх вкопують на глибину близько 0,7 м через 4–5 м один від одного. Між стовпами натягують 3–4 ряди дроту. Нижній має бути на висоті 50–60 см від землі.
Через рік після посадки у рослини залишають не більше 2 вкорочених пагонів із 2–4 бруньками на кожному. Згодом залишають один — найсильніший. Його вертикально підв’язують до шпалери. Наступного року від нього відростатимуть бічні пагони, з яких у середній частині відбирають два протилежно розташовані та фіксують у такому положенні до опори. До кінця літа їх ріст обмежують прищипуванням верхівок. На третій рік з’являться плодоносні пагони другого порядку, на наступний — третього тощо. Через кожні 3–4 роки головні пагони бажано замінювати.
Актинідія вологолюбна, витримує напівтінь. До складу ґрунту невибаглива, але краще росте і плодоносить на родючих, добре дренованих, суглинистих ділянках. У період утворення зав’язей вносять 15–20 г азотних і по 10–12 г фосфорних та калійних добрив на кв.м. Небажані хіба що важкі глинисті ділянки з близьким стоянням ґрунтових вод. У рослини досить чутливе коріння, розташоване близько до поверхні ґрунту. Тож пристовбурні кола потрібно замульчувати соломою, торфом, хвойним опадом тощо. «Порадниця» вже раніше писала, що молоді пагони актинідії дуже до смаку котам, тож перші кілька років рослини варто захищати сітчастою огорожею. Рослина любить обрізування, стрижуть її після опадання листя. Починають обрізувати з 3–4-річного віку. Хворобами та шкідниками уражується рідко.
ПРО КОРИСТЬ
Плоди достигають у серпні–вересні. Мають чудовий смак і дуже нагадують ківі. Їх вживають свіжими та заготовляють на зиму: роблять варення, компоти, соки, вина. Сік актинідії при природному бродінні з додаванням цукру перетворюється на натуральне вино, букет якого нагадує витримані мускатні вина. За вмістом вітаміну С плоди актинідії значно перевищують шипшину, смородину та лимони. Буквально 3–5 плодів на день запобігають захворюванню на цингу. Також містять каротин, макро- та мікроелементи.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
