Йошта — невибаглива садова культура, гібрид аґрусу та смородини. Це слово прийшло до нас із німецької мови й утворилось від поєднання слів «аґрус» і «смородина».
На відміну від аґрусу йошта не має колючок. Плоди нагадують смак обох рослин, але зовні більше схожі на смородину, тільки крупніші. Довго тримаються на гілках, не осипаючись. Дуже смачні, кисло-солодкі, містять велику кількість вітамінів, особливо Р та С, органічні кислоти, калій, залізо, пектин. До речі, йошта є більш стійкою до хвороб і шкідників, ніж її «батьки», легко витримує посуху та спеку.
Висаджувати йошту для кращого запилення рекомендують поруч із аґрусом або смородиною. Посадку здійснюють рано навесні, до початку сокоруху, тож зараз саме час починати підшуковувати посадковий матеріал. Ділянка під йошту має бути родюча, дренована, пухка, місце — сонячним, захищеним від вітру. Краще підготувати ділянку ще з осені та внести на кв.м ґрунту 10 кг перегною або компосту, 350–450 г вапна, 100–120 г суперфосфату та 80–100 г сірчанокислого калію. Якщо цього вчасно не зробили, добрива вносять вже навесні в посадкову яму: пів відра перегною або компосту, 0,5 л деревної золи та 100 г суперфосфату. Яму викопують розміром 50х50х50 см. Коренева система саджанця має вільно у ній поміщатись. Відстань між кущами витримують 2–2,5 м, адже заввишки рослина сягає до 1,5 м і вище та такої ж ширини. Йошта вологолюбна, особливо важливі для неї поливи перший час після посадки, а також протягом усього періоду вегетації. Ґрунт при поливі зволожують на 30–40 см.
У перший рік після посадки пагони слід вкоротити приблизно на третину, це потрібно для того, щоб кущ виріс потужним, із великою кількістю пагонів. Плодоносити йошта починає на 2–3 рік після посадки, на повну силу — на 4-й рік, і за правильної агротехніки дає до 5 кг з куща. Живе кущ 20–30 років.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
