Деякі люди успадковують квартиру. Деякі — колір очей. А деякі отримують у спадок високий ризик інфаркту. І найнеприємніше — можуть десятиліттями про це не знати. «Дід помер від інфаркту в 52. Батько — в 58. А я в 45 маю нормальний вигляд, тому, мабуть, у мене інша генетика». Не завжди. Іноді це та сама родинна історія, просто ще не проявлена.
Це не просто «ще один холестерин»
Людина нормально почувається. Працює. Живе. Може навіть мати не дуже «страшний» холестерин. А потім знову звучить знайома фраза: «У нього ж серце раніше не боліло».
Ось де часто помиляються. Серце не завжди попереджає заздалегідь, а судини можуть змінюватися мовчки роками.
Є один аналіз, про який більшість людей майже не чула — Ліпопротеїн(а), або Лп(а). Це не просто «ще один холестерин». Це показник, який переважно передається генетично. До 80–90 відсотків його рівня визначається спадковістю ще в дитячому віці. Тобто часто він іде родинною лінією так само, як колір очей чи форма обличчя.
Харчування, спорт і схуднення майже не знижують Лп(а). Саме тому його важливо не вгадувати, а знати. Бо якщо він високий, ризик інфаркту, інсульту та атеросклерозу може бути вищим навіть тоді, коли звичайна ліпідограма ніби не катастрофічна.
Уявіть судину як дорогу. ЛПНЩ — це машини, які везуть холестерин.
А Лп(а) — ніби така сама машина, але з важким причепом. Вона сильніше навантажує дорогу і прискорює появу заторів там, де їх ще не повинно бути.
Кому варто здати аналіз на Ліпопротеїн
Якщо у родині були інфаркти або інсульти в чоловіків до 55 років чи у жінок до 65 років.
Якщо є бляшки в сонних артеріях, а холестерин здається «не таким страшним».
Якщо ЛПНЩ високий з молодого віку.
Якщо серцево-судинна подія сталася рано або ніби без очевидної причини.
Якщо в родині часто звучить фраза: «У нас усі по серцю».
І — важливо. Сучасні європейські рекомендації радять визначити Лп(а) хоча б раз у житті кожній дорослій людині, а не лише тим, хто вже має проблеми із серцем.
Причина проста. Приблизно одна людина з п’яти має підвищений Лп(а), але більшість про це навіть не здогадується.
Як орієнтуватися у цифрах
* Менше 30 мг/дл або менше 75 нмоль/л зазвичай вважають низьким рівнем.
* 30–50 мг/дл — проміжна зона ризику.
* Понад 50 мг/дл або понад 125 нмоль/л — рівень, який уже змушує ставитися до профілактики значно серйозніше.
* Понад 100 мг/дл — дуже високий рівень, який може суттєво посилювати серцево-судинний ризик.
Але — важливий момент. Лп(а) потрібен не для того, щоб налякати людину, а щоб зрозуміти, наскільки уважно треба захищати судини саме у вашому випадку.
Якщо Лп(а) високий, лікар суворіше контролює рівень ЛПНЩ, артеріальний тиск, цукор крові, вагу, куріння, апное сну та інші фактори ризику.
Бо коли спадковий ризик уже є, ми не маємо права залишати інші двері відчиненими.
Сьогодні активно вивчають нові препарати, які здатні дуже суттєво знижувати Лп(а). Результати великих досліджень ще тривають, але напрям роботи дуже перспективний.
Тому знати свій Лп(а) сьогодні — це не про безвихідь, а про можливість вчасно діяти. У лікарській практиці цей аналіз відповідає на два дуже важливі запитання.
Чому в цій родині серцеві катастрофи трапляються раніше, ніж очікували?
І наскільки активно треба захищати судини саме цій людині?
Аналіз на Лп(а) достатньо здати один раз у житті. Але іноді саме цей один аналіз пояснює те, що роками називали «поганою спадковістю».
І дає дітям і онукам шанс не повторити ту саму родинну історію.
Руслан ЛИСЯНСЬКИЙ, кардіолог-ендокринолог.
