Незручно зізнаватися, але… останнім часом відчуваю брак сил, особливо духовних. Знаю, треба триматися, надто багато роботи в нас усіх нині й попереду. Хотілося б почути мудре священиче слово про це.
Надія. Харківщина.
Війна випалює душу. Часом здається — буквально дотла. Смерть, горе, біль і втрати, які вона несе, призводять до духовної порожнечі, яку марно намагатися заповнити якимись звичайними речами. Як наше тіло потребує їжі для свого функціонування, так і наша душа теж потребує поживи, духовної. Турбуватися про духовне здоров’я дуже важливо, бо насправді саме душа животворить тіло. Це вона має розум, волю і почуття, які наповнюють життя тіла змістом, що є вищим за примітивне фізичне існування і перевершує мить сьогодення.
Усе, створене Господом, створене на благо. Все, що нас оточує, — довкілля, природа — це відблиск Божої милості до нас. Жива й нежива природа відображає красу та довершеність задумів Творця, і саме вона є одним із джерел, де можемо черпати натхнення, розраду й умиротворення в ці тяжкі часи випробувань.
Зараз, коли довкола буяє весна, бачимо безліч прикладів того, що життя завжди перемагає смерть. Навчіться помічати втілену Богом красу в дрібницях: у тендітній ароматній квітці, в молодій соковитій зелені, яка вкриває землю, в милозвучних переливах співів птахів, у кожній краплині роси, яка усміхається сонцю, в кожній хмаринці, що біжить по небу, — в усіх кольорах, формах і візерунках створеної Богом природи, — таку пораду дає Митрополит Епіфаній.
Шукала відповідь Ольга ГОЙДЕНКО.
