Доступність ліків і звичка більшості українців приймати їх самостійно, без призначення та контролю лікаря, призвела до поширеності такої проблеми, як медикаментозна алергія. «Порадниця» з’ясувала, на які препарати вона виникає найчастіше, як проявляється та як її уникнути.
УКОЛИ НЕБЕЗПЕЧНІШІ ЗА ПІГУЛКИ
— Алергія на ліки — це реакція імунної системи людини на певні лікарські препарати чи окремі компоненти в їхньому складі, — пояснює лікар-терапевт вищої категорії Сніжана ЛЯШУК. — У більшості випадків медикаментозна алергія протікає в легкій формі (шкірні висипи, свербіж, набряк), і симптоми зникають через кілька днів після того, як пацієнт перестає приймати препарат-подразник. Однак іноді реакція на ліки може проявлятися й небезпечним для життя порушенням дихання, набряком Квінке, анафілактичним шоком, ураженням внутрішніх органів.
Імовірність розвитку лікарської алергії багато в чому залежить від шляху введення препарату в організм. Ризик виникнення реакції та швидкість її розвитку зазвичай вищі при нанесенні препарату на шкіру, застосуванні у вигляді інгаляцій або ін’єкцій, ніж при прийомі пігулок і таблеток.
Жінки страждають від алергії на медикаменти частіше, ніж чоловіки.
ПРИЧИНИ, ФАКТОРИ РИЗИКУ
За словами лікарки, алергію може спровокувати будь-який препарат, але частіше гіперчутливість виникає до нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, антисептиків, анальгетиків, заспокійливих і гіпотензивних препаратів, вітамінів групи В, сироваток і вакцин. До основних факторів, що збільшують ризик виникнення медикаментозної алергії, належать спадкова схильність, наявність у пацієнта інших видів алергій (харчової, на пилок рослин), бронхіальної астми, подагричного артриту, цитомегаловірусної інфекції, вродженого або набутого імунодефіциту.
Також каталізатором алергічної реакції здатне виступити застосування одночасно великої кількості препаратів, передозування або надто тривалий прийом ліків.
СИМПТОМИ, ЩО МАЮТЬ НАСТОРОЖИТИ
Для лікарської алергії характерний раптовий початок у вигляді нападу. Він може розвинутися гостро протягом години після прийому препарату, в першу добу після прийому (реакція підгострого типу) або протягом декількох діб (реакція затяжного типу).
До найпоширеніших симптомів лікарської алергії відносять кропив’янку, висипи, свербіж і печіння шкіри, почервоніння очей, сльозотечу, утруднене дихання, бронхоспазм, закладеність носа. Найнебезпечнішими проявами вважають набряк Квінке й анафілактичний шок, які становлять загрозу для життя та потребують термінової медичної допомоги.
У деяких випадках у відповідь на прийом ліків виникає пропасниця, біль у суглобах, запалення стінок судин, блювання, діарея.
ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ
— Складність при діагностиці медикаментозної алергії полягає в тому, що у різних людей на одні й ті самі ліки виникає різна реакція, — каже Сніжана Ляшук. — Тому складно систематизувати симптоми та швидко визначити, на який саме препарат виникла алергія, особливо якщо пацієнт їх приймає кілька. Тож якщо у вас виникли неяскраві симптоми алергічної реакції, припиніть прийом ліків і зверніться по допомогу до терапевта, дерматолога чи алерголога. Якщо ж розвинувся сильний набряк і утруднення дихання, викликайте «швидку», щоб запобігти ускладненням.
Діагностика включає ретельний збір анамнезу (лікар з’ясовує, який препарат приймав пацієнт до виникнення алергічної реакції, як довго та в якому дозуванні), проведення аналізів крові, алергологічних проб і тестів. Лікування полягає в обмеженні контакту з алергеном (скасування прийому «проблемних» ліків, дотримання дієти), також можуть бути призначені глюкокортикостероїди й антигістамінні засоби.
Для лікування основного захворювання підбирають альтернативні препарати. При неможливості повністю відмовитися від «проблемного» препарату проводять алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ), призначаючи мінімальну дозу препарату-подразника та поступово збільшуючи її. Мета полягає в тому, щоб організм виробив толерантність до ліків протягом певного часу.
ЯК ПОПЕРЕДИТИ
Щоб звести до мінімуму ризик розвитку лікарської алергії, приймайте медикаменти лише за призначенням фахівця, дотримуйтесь рекомендованого дозування та правил прийому, уважно читайте інструкцію до препарату.
БУВАЄ Й ПСЕВДОАЛЕРГІЯ
Часто зустрічаються псевдоалергічні реакції на лікарські препарати, які за своїми проявами схожі на справжню алергію. Запідозрити псевдоалергічний характер медикаментозної непереносимості слід у тому випадку, коли список ліків-подразників перевищує 3–4 найменування та містить препарати різних фармакологічних груп.
Псевдоалергічні реакції найчастіше пов’язані із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, ендокринними патологіями, а також з дисфункцією вегетативної нервової системи.
Ірина КАДЧЕНКО.