Причина цього — вертицильоз, появу якого викликає грибок. Він може кілька років зберігатися в ґрунті та рештках рослин. У тканини проникає через ранки в коренях. Хворі рослини відстають у рості, за сонячної погоди спостерігається денне в’янення, вони не реагують на поливи та підживлення, не дають врожаю.
Основа стебла темнішає. Якщо розріжете впоперек уражене стебло, побачите потемніння судинного кільця. Спочатку в’яне та всихає нижнє та старе листя, згодом — уся рослина. За сильного ураження вона гине. Плоди не зав’язуються або утворюються дрібні, в’ялі. Хворіють і молоді кущі, які виростають дрібними, без плодів.
Особливо потерпають рослини, що кілька років поспіль вирощують на одному місці. Перець дуже вразливий до вертицильозу в липні й серпні, за сухої спекотної погоди. Тому важливо, щоб ґрунт, у якому він росте, не перегрівався.
Аби запобігти ураженню, використовуйте стійкі сорти та вирощуйте здорову розсаду. Рослини за потреби обробляйте фунгіцидами, за сильного ураження хворі кущі видаляйте з грудкою землі та спалюйте. Збирайте й спалюйте також рослинні залишки. Дотримуйтеся правил сівозміни, вирощуйте перець на старому місці через 4–5 років.
Вертицильозне в’янення пошкоджує не лише перець, а й томати, баклажани, картоплю, огірки, хрін інші культури, зокрема й садові.
