Алісум, або лобулярія (в народі його ще називають бурачок), — надзвичайно «вдячна» квітка, яка нікого не залишить байдужим. Квітне до самих заморозків і пахне так, що всі сусіди заздритимуть. Лише уявіть собі щільний квітковий килим, який наповнює ваш сад запаморочливим медовим ароматом, що аж повітря пити хочеться. Ця неймовірна квітка вкриває пишною хмарою ніжних суцвіть кожен сантиметр землі. А крім того, абсолютно невибаглива у догляді. Виростити алісум можна двома способами: через розсаду, щоб раніше зацвів, або прямим посівом у ґрунт.
Посів у відкритий ґрунт
Наприкінці квітня — початку травня, коли минуть сильні нічні заморозки, насіння алісуму можна висадити у відкритий ґрунт. Такі рослини зацвітуть дещо пізніше, ніж вирощені через розсаду. Ділянка під алісум обов’язково має бути добре освітлена. Розсипте насіння по поверхні вологої землі. Трохи притисніть та полийте.
Більшість видів алісуму вирощують як однорічники. Проте він чудово розмножується самосівом: якщо не зрізати всі квіти восени, наступної весни лобулярія може «самовільно» зійти на тому ж місці. Водночас вид алісум скельний, який має яскраво-жовті квіти, чудово зимує в нашому кліматі та ідеально підходить для кам’янистих гірок. Загалом найчастіше зустрічаються сорти з білими квітами, але бувають також з бузковими, рожевими та іншими. Так, алісум з білими квітами гарно відтіняє яскраві петунії, пеларгонії або синю лобелію. Фіолетовий має ефектний вигляд поруч із жовтими чорнобривцями або сріблястою цинерарією.
Цікаво! Латинське Alyssum походить від грецького «a» (заперечення) та «lyssa» (сказ). У давнину вірили, що ця квітка допомагає лікувати сказ.
Катерина ОКУНЬ.
