Якщо у вас раптово з’явилися біль і дискомфорт у сідницях, попереку або верхній частині стегна, які не минають самостійно й посилюються під час руху, варто згадати про запалення грушоподібного м’яза. «Порадниця» з’ясувала, чому воно виникає, кому загрожує найчастіше та як лікується.
У ГРУПІ РИЗИКУ — СПОРТСМЕНИ, ВОДІЇ ТА ДАЧНИКИ
— Синдром грушоподібного м’яза (СГМ) — це комплекс симптомів, що виникає при стисненні нервів (найчастіше уражається сідничний нерв) і судин у зоні грушоподібного м’яза, — пояснює ортопед-травматолог вищої категорії Юрій ШИМОН. — Для синдрому характерні сильні больові відчуття або оніміння в сідницях, рідше — в паховій ділянці, попереку, задній частині стегна чи гомілки.
Грушоподібний м’яз відповідає за рухи в тазостегновому суглобі, бере участь у підтримці стабільності корпусу та спини. За недостатньої активації або, навпаки, його перенапруження тонус м’язових волокон може збільшуватися, у товщі м’язів виникає запальний процес, що призводить до набряку й компресії сідничного нерва.
Синдром часто маскується під інші захворювання й патологічні стани поперекового відділу хребта, таза та кульшового суглоба, тому діагноз рідко ставлять своєчасно. Водночас відсутність лікування може призвести до незворотних змін сідничного нерва, що проявляється болем, порушенням або збільшенням чутливості, м’язовою слабкістю.
У групі ризику з розвитку СГМ — спортсмени, офісні працівники, професійні водії, дачники. Жінки страждають від синдрому частіше за чоловіків.
ПРИЧИНИ
За словами лікаря, буває первинне ураження грушоподібного м’яза (ушкоджувальний чинник діє безпосередньо на сам м’яз), та вторинне (коли ураження м’яза є наслідком іншого захворювання, наприклад, патологічного процесу в органах малого таза).
Фактори, які найчастіше провокують появу первинного ураження грушоподібного м’яза, це:
- травма в ділянці сідниці або попереку;
- перетренованість і перерозтягнення м’яза, неправильна техніка виконання фізичних вправ або підняття важких предметів;
- асиметрія тіла, перекіс таза;
- тривале сидіння, особливо на занадто м’якій або жорсткій поверхні, з незручним положенням тіла;
- хронічний стрес і сильне психоемоційне напруження;
- невдало виконаний внутрішньом’язовий укол;
- побічна дія деяких ліків, включно зі статинами;
- переохолодження;
- дефіцит магнію, кальцію, вітамінів групи B, заліза.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Синдром грушоподібного м’яза проявляється різноманітними клінічними симптомами, які можуть відрізнятися залежно від ступеня стиснення сідничного нерва та індивідуальних особливостей пацієнта.
Але основною скаргою при СГМ зазвичай є стійкий біль (може бути гострим, колючим, ниючим) у ділянці сідниць, що віддає в поперек, стегно або навіть коліно. Біль часто посилюється під час тривалого сидіння й ходьби, підйому сходами та зменшується в положенні лежачи, слабо реагує на знеболювальні ліки. Іноді біль має обмежений характер і виникає тільки в певних позах. Деякі пацієнти також відзначають порушення чутливості, печіння та оніміння в нижніх кінцівках.
Через механізми компенсації СГМ іноді може сприяти виникненню болю в шийному, грудному та поперековому відділах, а також провокувати шлунково-кишкові розлади та головний біль.
ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ
— Діагноз часто ставлять на основі огляду, клінічної картини та спеціальних тестів, — каже Юрій Шимон. — За необхідності призначають такі обстеження, як рентгенографія, КТ, МРТ, УЗД та електронейроміографія (для визначення провідності сідничного нерва на різних ділянках і точної локалізації місця компресії).
Лікування спрямоване на звільнення від здавлювання сідничного нерва, розслаблення грушоподібного м’яза й усунення болю. Для цього призначають знеболювальні та протизапальні препарати, міорелаксанти, діуретики для зменшення набряку, мануальну й фізіотерапію, лікувальну фізкультуру. Іноді проводять медикаментозну блокаду. Може бути рекомендовано носіння ортопедичних устілок або корсета.
У разі вторинних форм синдрому терапія насамперед спрямована на усунення захворювання, яке спричинило патологічні зміни. Зрідка потрібне хірургічне втручання.
У період гострої фази синдрому слід виключити фізичні навантаження. Біг, їзда на велосипеді, піднімання важких предметів або тривале положення сидячи можуть посилити больові відчуття й призвести до загострення симптомів.
Для профілактики СГМ рекомендується вести здоровий спосіб життя, бути фізично активним, вчасно проліковувати захворювання хребта й органів малого таза.
Ірина КАДЧЕНКО.
