Якщо у вас почервоніли внутрішні куточки очей і при цьому безупинно течуть сльози, це можуть бути симптоми досить поширеної патології — запалення слізного мішка. «Порадниця» з’ясувала, чому воно виникає, яким буває та якими ускладненнями загрожує.
ЖІНКИ ХВОРІЮТЬ У 10 РАЗІВ ЧАСТІШЕ
— Дакріоцистит — це запалення слізного мішка, розташованого в кутку ока, — пояснює лікар-терапевт вищої категорії Ганна КОНДРАТЬЄВА. — Воно виникає через закупорку слізного каналу, який з’єднує слізний мішок із носовою порожниною. Це призводить до застою сльози, що створює сприятливе середовище для розмноження бактерій.
Захворювання вважається досить поширеним і може виникати у будь-якому віці, але частіше зустрічається в немовлят і людей похилого віку. Жінки хворіють на дакріоцистит майже в 10 разів частіше за чоловіків, що офтальмологи пов’язують із анатомічними особливостями їхнього слізного каналу та частим використанням декоративної косметики.
Дакріоцистит може початися як раптово (гостра форма), так і зберігатися протягом тривалого часу (хронічна).
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Сльоза продукується залозами, які розташовані в ділянці верхньої повіки. Прозора рідина, що складається з води та електролітів, очищає та зволожує око, захищає кон’юнктиву і рогівку від пилу, пересихання та інших зовнішніх факторів. У нормі рідина потрапляє в кут ока й проходить через вузькі шляхи до слізного каналу, що виходить у носоглотку. Але при запаленні слізного мішка адекватний відтік рідини порушується й розвивається запалення слизової оболонки. При прогресуванні захворювання в порожнині мішка починає накопичуватися гній.
ПРИЧИНИ
За словами фахівчині, патологію поділяють на вроджену — часто виникає у новонароджених, якщо слізний канал не повністю сформований чи закупорений, і минає самостійно протягом кількох місяців; та набуту — виникає у пацієнтів різного віку через закупорку слізного каналу. До найпоширеніших причин набутого дакріоциститу належать:
- різні інфекції: бактерії, віруси або грибки можуть спричиняти запалення слізного мішка й перешкоджати відтоку сльози;
- алергічні реакції: призводять до набряку та запального процесу в ділянці слізного каналу;
- закупорка слізного каналу слизовою пробкою: слиз, що накопичився, може блокувати його просвіт;
- утворення рубцевої тканини в ділянці носа та очей внаслідок травм, запалення чи операції;
- пухлини: новоутворення в ділянці слізного мішка або носової порожнини здатні стискати слізний канал і порушувати його прохідність.
Провокуючими факторами, що підвищують ризик розвитку патології, вважають як сильне переохолодження, так і тривале перебування у сухих спекотних умовах, а також роботу в запилених приміщеннях і зловживання декоративною косметикою.
СИМПТОМИ, ЩО МАЮТЬ НАСТОРОЖИТИ
Симптоми захворювання можуть відрізнятися залежно від його форми та причини виникнення. Але найбільш характерним проявам дакріоциститу вважають надмірну сльозотечу за відсутності подразників, почервоніння та набряк у ділянці внутрішнього куточка ока, хворобливі відчуття при пальпації запаленої ділянки, зниження гостроти зору через велику кількість рідини. На наступному етапі з’являються гнійні виділення з ока, які можуть бути густими і мати неприємний запах, жовтуватий або зеленуватий відтінок. При гострій формі хвороби нерідко виникає підвищення температури тіла, загальна слабкість і розбитість.
За відсутності терапії або при самолікуванні можуть виникнути серйозні ускладнення, такі як абсцес чи поширення інфекції на навколишні тканини.
СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ
— Зазвичай лікар (терапевт, офтальмолог або ЛОР) може поставити діагноз вже на підставі скарг пацієнта та наявності характерних симптомів при огляді, — впевнена Ганна Кондратьєва. — Але також проводять функціональні проби для оцінки прохідності слізних шляхів, лабораторні та інструментальні дослідження для визначення причин захворювання, збудника і ступеня ураження носослізного каналу.
Лікування дакріоциститу залежить від стадії запального процесу, віку та інших хронічних захворювань пацієнта. Комплексне лікування може включати промивання слізного каналу, теплі компреси, краплі з протимікробними та протизапальними властивостями, прийом антибактеріальних й імуностимулюючих препаратів, застосування засобів місцевої дії у вигляді мазей та емульсій, спеціальний масаж кілька разів на день для відкриття слізної протоки і виведення вмісту мішка, фізіотерапевтичні процедури.
У разі хронічної форми захворювання нерідко потрібне хірургічне втручання — розширення протоки та формування слізного каналу.
Для профілактики набутого дакріоциститу рекомендується використовувати якісну косметику, виключити контакт немитих рук із очима, правильно очищати обличчя та очі, не нехтувати засобами захисту під час роботи на шкідливому виробництві, своєчасно лікувати ЛОР-патології, застудні та офтальмологічні захворювання.
Ірина КАДЧЕНКО.