Споглядаючи на ікони та храмові розписи, дійсно, можемо помітити, що деяких ангелів і святих (наприклад, великомучеників Димитрія Солунського та Юрія Переможця) зображують в обладунках та з іншою воїнською атрибутикою.
Але навіщо? Адже з Писання ми знаємо, що «не мечем і списом спасає Господь» (1 Цар. 17:47), і малоймовірно, що душі у вічності відчувають потребу в обладунках та зброї, головне призначення яких — захищати від ворога з плоті та крові.
У православній іконографії зображення, жести, кольори та предмети покликані передавати в першу чергу духовні сенси. Адже через обмеженість людини ми не здатні повною мірою сприймати безліч духовних понять, виносячи їх у категорію абстрактних, таких, які неможливо втілити в земному візуальному мистецтві, пояснюють у ПЦУ.
Через традиційний символізм іконописці зображають навіть ангелів, котрі, як відомо, є безтілесними духами. Так само світло й золоте сяйво на іконах покликане символізувати Бога і святість, а, наприклад, виноградна лоза — Господа нашого Ісуса Христа та Його Церкву.
Зброя як знаряддя вбивства є неприйнятною в Божому храмі та, звісно ж, не може бути зображеною на іконах. Що ж тоді ми бачимо в руках архангелів і великомучеників? Відповідь на це запитання дає святий апостол Павло, закликаючи в посланні до ефесян: «Hарештi, браття мої, змiцнюйтесь Господом i могутнiстю сили Його. Одягнiться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощiв диявольських, бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних» (Еф.6:10-12). Звідси розуміємо, що через проповідь апостола Господь закликає нас вести боротьбу з ворогами духовними, з гріховними помислами та нечестивістю. І для цього ми справді потребуємо «зброї» — але зброї Божої, відмінної від людської.
Істина, праведність, віра та Боже слово — ось та духовна зброя, яку Господь закликає нас застосовувати для боротьби з темними силами та власною гріховністю. Саме цими християнськими цінностями «озброювалися» мученики у своєму служінні — та, звісно ж, зберегли їх у вічному житті з Господом, і тому зображаються на іконах із символічними атрибутами своєї боротьби.
Водночас такі зображення нагадують нам, що військова служба є Богом благословенною справою, і тих святих мучеників, які в земному житті були військовими, зображують у вигляді, який мали, виконуючи своє покликання жертовно захищати ближніх.
