Якщо хочемо мати здоровий сад, що стабільно даватиме хороші врожаї, потрібно систематично його захищати. Сьогодні поговоримо саме про хімічний захист. Адже є також і допоміжні заходи: збір листя восени, обробка інструменту, перекопування пристовбурної зони та інші. Але без грамотного хімічного захисту всі інші заходи не матимуть результатів.
Більшість інсектицидів і фунгіцидів системної дії мають термін захисту приблизно 2 тижні. Загалом хвороби та шкідники можуть уражувати рослини протягом усього періоду вегетації. А оскільки пестициди в середньому діють 2 тижні, то маємо робити 2 обробки на місяць і 10–12 — упродовж сезону. Такий підхід, звісно ж, за умови правильного добору препаратів, захистить наш сад, але він не є раціональним. Адже кожна обробка — це витрати на препарати та праця. Саме тому важливий розумний захист рослин. Хочу спростувати декілька хибних тверджень стосовно захисту рослин пестицидами.
Міф 1. Обробки дерев пестицидами — шкідливі для навколишнього середовища та людини, а також роблять небезпечними для вживання плоди. Насправді існує державний перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання. Звичайно, вони можуть завдавати шкоди. Але за умови дотримання всіх правил роботи з ними ця небезпека наближається до нуля.
Основне правило — обов’язково використовувати індивідуальні засоби захисту, найголовніше — респіратори. Також рекомендується вдягати окуляри для захисту слизової очей, одноразові рукавички та спеціальний робочий одяг.
Тепер щодо того, що плоди стають шкідливими для споживання після обробки. Частково це вірно. Здебільшого пестициди мають системну дію, тобто проникають у рослину й рухаються по її судинній системі. Відповідно плоди містять певний відсоток діючої речовини використовуваного засобу. Але будь-яка речовина з часом розкладається та повністю виводиться з рослини й безпосередньо з плодів. Переконатися в цьому неважко: якби пестициди не виводилися, то був би відсутній термін захисту, тобто нам вистачало б однієї обробки на сезон.
На кожному препараті обов’язково повинен вказуватися термін очікування, упродовж якого діюча речовина повністю розкладається і виводиться з рослини. Саме на відповідність цьому терміну пестициди перевіряє державна служба, а виробники — перед подачею заявки на реєстрацію препарату. Ось чому перед обприскуванням потрібно звернути увагу на цей термін. І за його дотримання плоди є безпечними для споживання.
Міф 2. Немає потреби захищати сад більше 1–2 разів. Мовляв, при першій обробці знищуємо всіх шкідників. Але, приміром, фунгіциди (препарати від хвороб) діють у середньому 2 тижні, і після цього за оптимальних для розвитку хвороб умов може відбуватися зараження рослини.
А щодо шкідників, то, наприклад, яблунева плодожерка дає 2–3 покоління, а попелиця активна протягом усього сезону.
Поширеною помилкою є і надто раннє обприскування дерев. Цього робити немає сенсу, оскільки за низьких температур спори хвороб і зимуючі фази шкідників несприйнятливі до дії препаратів. Починати потрібно з настанням більш-менш теплої погоди, коли вдень температура підвищується до 7–10 градусів. В умовах Київщини це орієнтовно друга половина березня. Біологічним індикатором є абрикос. Найбільш доцільно робити перше обприскування, коли він починає входити у фазу «рожевого бутона», тобто безпосередньо перед початком цвітіння.
Міф 3. Щодо розведення препарату. Зазвичай згідно з інструкцією його розводять у 10 л води, а от у більшій кількості не можна. Так він втрачає ефективність. Але не це є головною проблемою, а насамперед — імовірність виникнення резистентності (стійкості патогенних організмів до діючої речовини препарату). При потраплянні ослабленої дози, за принципом вакцинації в людини, у шкідників і збудників хвороб виникає стійкість до цього пестициду. І далі його застосування може повністю втратити свою ефективність. А ось трохи збільшити концентрацію можна. Річ у тім, що вона виводиться в лабораторних умовах, де застосовують ідеальну (за кислотністю, жорсткістю) воду, а також умови навколишнього середовища (насамперед температуру). Але ж вода не завжди може відповідати технічним вимогам. Та й погодні умови неідеальні. І це може завадити повній ефективності. Адже, наприклад, деякі препарати гірше діють у спекотну чи, навпаки, у холодну погоду. До того ж невеликий відсоток препарату може пролитися чи залишитися всередині упаковки. Саме через це краще розводити його на 1–2 л менше рекомендованого.
Міф 4. Не захищаємо сад 10–12 разів на сезон, а діємо за принципом «захищаємо, коли є небезпека». Важливо знати оптимальні умови для основних поширених хвороб і шкідників та обприскувати дерева саме в цей період. Хтось зауважить: але ж можна просто лікувати дерева за появи перших симптомів. Можна. Але запобігати завжди краще, аніж лікувати. Деякі хвороби, наприклад, моніліоз на абрикосі, уражують дерево досить раптово й невідворотно, тобто не підлягають лікуванню. А втрати можуть бути доволі високі. Тому важливою є саме профілактика.
Це стосується і шкідників. Активною протягом усього сезону є хіба що попелиця. Всі інші (вишнева муха, яблунева плодожерка, склівка на смородині) мають певні фази розвитку, які також необхідно знати, аби вчасно захистити дерева. Адже коли виявите пошкодження вишневою мухою плодів черешні та вишні — застосовувати інсектициди вже запізно.
Кирило БУГАЄНКО, студент агробіологічного факультету НУБіП.
