Нещодавно «Порадниця» обіцяла на прохання читачів детальніше розповісти про те, як розмножити таку красиву оригінальну квітку, як еремурус. У перекладі з грецької це означає «хвіст пустель». Ті, хто бачив, як вона цвіте, одразу зрозуміють, чому. Але про це – далі.
ВИСАДЖУЄМО
Висаджувати кореневища еремурусу краще на початку осені, щоб встигли укорінитись до стійких холодів. При посадці кількох кущів потрібно дотримуватись відстані 40–50 см між ними та 60–70 см між рядами.
Місце для посадки обирайте просторе та сонячне. Тоді квіти будуть набагато красивішими та яскравішими. Еремурус не витримує застою вологи, тому на дні посадкової ями необхідно облаштувати дренаж товщиною щонайменше 5 см. Сильно заливати рослину теж не можна.
А от до складу ґрунту вона не надто вибаглива. Деякі види, як-от еремурус алтайський чи молочно квітковий, добре розвиваються й на глинистих ґрунтах. Хоча ідеальний склад такий: дернова земля – 3 частини, перегній або компост – 1, крупнозернистий пісок або дрібний гравій – 1–2 частини.
Кореневище квітка має дуже незвичне: коротке, дископодібне денце, від якого горизонтально відходять товсті корені. Заглиблюють його не дуже сильно, на 10–12 см. При глибшій посадці може загнити. Важливо, щоб місця для посадки було вдосталь. Адже корені в еремуруса дуже розлогі й не повинні вигинатись при посадці.
Крім того, вони дуже крихкі, тож поводитись з ними потрібно обережно.
РОЗМНОЖУЄМО
Також еремурус розмножується насінням, однак це досить трудомісткий процес. Та й цвітіння настане лише через 5–6 років. Дорослі кореневища можна ділити. Роблять це не рідше одного разу на 5 років, наприкінці літа, коли надземна частина повністю відімре. Важливо, щоб у цей час була суха погода. Для цього підземну частину обережно викопують, розділяють, на місяць кладуть у сухе провітрюване місце і після цього висаджують на грядку.
Купуючи кореневище (коренеденце), звертайте увагу, щоб на ньому було кілька бруньок та якомога більше корінців. Зазвичай воно трохи підсушене, тому перед посадкою рекомендується витримати протягом 2 год. у розчині марганцівки. Свого часу я висадила кореневище еремурусу у квітні. Весна була дуже волога, а місце для посадки не дуже вдале – там застоювалась вода. Рослина не проросла. Як виявилось згодом, кореневище згнило.
Після зими еремурус прокидається досить рано, відразу після танення снігу. Вже у травні–червні він зацвітає. Спочатку розкриваються зірчасті квіти в нижній частині колоска, а потім потроху «просуваються» вгору. Після завершення цвітіння достигає насіння. Потім у рослини настає період спокою до наступного року.
У ЛАНДШАФТНОМУ ДИЗАЙНІ
Потужні свічки-квітконоси еремурусу видно здалеку. Адже виростає до 2 м у висоту. Чудовий вигляд має як у поодиноких посадках, так і в групових композиціях. Через чималі розміри висаджують або на задньому фоні клумб, або в центрі. Гарно поєднується з такими ж потужними рослинами: люпинами, дельфініумами, ліліями, наперстянками та іншими. Кольорова гама квітів на сьогодні дуже широка: від білого до яскраво-рожевого.