У моєму садку ростуть чотири старі яблуні цього сорту. Щоправда, одну довелося зрубати. На її місці я висадив… Білий налив. Попри те, що сьогодні існує величезна кількість інших хороших сортів, цей у мене у великій пошані.
От, наприклад, перша яблуня. Стара, покручена, яблука дає дрібні, але ой як рясно! Сусідню довелося кілька років тому кардинально обрізати. Після того стала давати просто-таки гігантські плоди. Розумію, що й інші обрізати не завадило б, а рука не піднімається.
У третій давно утворилось велетенське дупло, в якому мешкають шпаки. Наша кішка залазить на гілку і чатує на птахів. Розумію, який шквал критики від садівників обрушиться за те старе дупло, але чомусь і це дерево не хочу чіпати. Між двома деревами натягнув гамак, у якому люблю відпочивати, насолоджуватись урожаєм. А мої улюбленці ще й створюють затінок. А як вони цвітуть!
Перевагою сорту є висока врожайність, раннє плодоношення, довговічність, зимостійкість. До недоліків відносять періодичність плодоношення та схильність до ураження паршею. Особисто мені подобається спостерігати, як змінюється смак плодів у міру достигання. Спочатку кислі, аж щелепу зводить, однак соковиті. Згодом стають м’якішими та солодшими, соковитість зменшується. Однак мені подобається золота середина між цими станами. З не зовсім достиглих плодів моя дружина Марія Петрівна робить смачнющу консервацію. Торік спробували виготовити яблучний сидр. Вийшло непогано. До речі, Білий налив нерідко називають Папіровкою, але це різні сорти.
Дерева виростають досить потужні, тож відстань між ними треба витримати 4—5 м. До змикання крон, аби земля не гуляла, в міжряддях можна вирощувати городину, суницю. Ділянка має добре прогріватись сонечком та бути захищеною від різких холодних вітрів.
Саджанці добре ростимуть на легких суглинистих або супіщаних ділянках. Ґрунтові води мають розташовуватись не ближче ніж за 1,5 м. Помилка багатьох садівників у тому, що не поливають дорослі дерева, а це впливає на врожайність. Я роблю щонайменше три поливи за сезон. А от коли — залежить від погодних умов. На кв.м знадобиться 30—40 л води. Щоправда, якщо вологи буде багато в момент достигання плодів, можуть потріскатись.
За правильного догляду дерева треба двічі на рік обрізувати. Вперше рано навесні слід видалити підмерзлі, зламані, сухі гілки. Восени, після опадання листя, формую крону, прибираю гілки, що загущують її, та розташовані надто низько. У правильно сформованої крони — 2—3 яруси з 4—5 розташованими через рівні проміжки пагонами на кожному.
Кут відходження скелетних гілок від провідника повинен бути не менше 40—45 градусів. Також зовсім не завадить проріджування зав’язей. Якщо виникає небезпека відламування скелетних гілок, як це було з моїми яблунями, їх вирізають «на кільце» або сильно вкорочують на бічне відгалуження.
Якщо видалення гілки зробить крону однобокою, її за перших ознак можливого відчахування слід кріпити стяжками з дроту або скобами. На ділянці має бути 2—3 сорти-запилювачі.
Звісно, Білий налив — не найкращий сорт для переробки. Та й псуються плоди швидко. Тож коли дерева починають родити, щедро ділимося із сусідами.
Аби плоди довше зберігались, урожай збирають у суху погоду, поки не висохне роса. Плоди слід зривати обережно, не пошкоджуючи шкірочку нігтями і не стискаючи. Їх щільно обхоплюють долонею і повертають.
Будь-яке пошкодження скорочує і без того короткий термін зберігання.
Роман ЧЕРНИЦЬКИЙ. Сумська обл.
