ГОРОД
Триває догляд за розсадою. У квітні вже треба пікірувати сіянці помідорів. Коли потепліє, загартовують розсаду. Спочатку починають провітрювати приміщення, у якому росте, потім її на кілька годин виносять на вулицю, щодня збільшуючи «повітряні процедури».
Якщо ґрунт не дуже вологий, на городі можна перекопати грядки. Якщо настало тепло, однак земля сильно зволожена, роблять невеликі канавки, щоб відвести воду.
На ділянки вносять добрива й одразу загортають їх. Повним ходом тривають роботи на грядках. Тут висівають кріп, пастернак, цибулю, моркву, щавель, салат, горох. Посіви озимого часнику підживлюють азотними добривами (20–30 г аміачної селітри на кв. м) чи гноївкою. Міжряддя розпушують на 4–6 см. Посіви редиски присипають попелом. Висаджують на грядки розсаду ранньої капусти та помідорів. Але чи не найважливіша подія квітня — посадка картоплі. Оптимальні строки садіння настають, коли температура ґрунту на глибині 10 см встановиться на рівні 6–8 градусів. Якщо висадити бульби рано у непрогрітий ґрунт, частина може загнити, паростки уразить ризоктонія, на висаджених бульбах замість паростків утворюватимуться дітки. Водночас при ранніх строках садіння рослини потрапляють у сприятливі умови зволоження.
Якщо восени не вапнували кислі ґрунти, можна зробити це навесні, але дуже обережно. Та лише у випадку, якщо ділянка сильно закислена, і не пізніше ніж за 3 тижні до посадки, щоб вапно не обпекло корені. Його тонким шаром розсипають по ґрунту і перекопують.
САД
Закінчують обрізку плодових дерев, ягідних кущів, щеплення, лікування ран та дупел. Якщо не прокинулись бруньки, ще можна провести обприскування проти шкідників і хвороб. Плодово-ягідні культури підживлюють азотними або складними добривами, що містять азот, розпушують землю, мульчують пристовбурні круги. Добрива вносять у пристовбурні круги діаметром 1,5 м, рівномірно розкидаючи по 1–2 жмені (30–40 г) гранул нітроамофоски чи іншого комплексного добрива під молоді дерева та кущі та по 3–5 жмень під дорослі. Потім добрива загортають у ґрунт на глибину 10–12 см.
При перекопуванні пристовбурних кругів пам’ятайте, що основна маса коренів розташована близько до поверхні ґрунту і травмувати їх небажано. Можна внести під кожне дерево по пів відра свіжого компосту чи перегній — по 4–6 кг на кв. м. До розпускання бруньок висаджують плодово-ягідні рослини. Саджанці краще обирати 1–2-річні. Якщо не зробили раніше, зніміть укриття з садової суниці. Також обріжте старе листя, бо воно може бути джерелом інфекцій. На часі живцювати смородину. Живці нарізають з 6–7 бруньками та висаджують під нахилом. Відстань у міжряддях 20–25 см, у рядках — 8–10 см. А ось аґрус краще розмножувати відводками. Дорослі кущі смородини ретельно огляньте: вони можуть бути уражені бруньковим кліщем. Бруньки на таких кущах здуті.
КВІТНИК
Якщо не зробили це у березні, розгорніть багаторічники (троянди, клематиси тощо), щоб не випріли. Коренева система деяких з них після зими оголюється, що може стати причиною загибелі рослин. Огляньте кущі і за необхідності прикопайте оголені корені. Підживіть багаторічники та цибулинні квіти, для цього можна скористатись сечовиною (15 г на кв. м). У квітні можна розділити крупні коренебульби жоржин, поділити півонії, іриси, флокси, хризантеми. Це потрібно зробити, поки не пішли в ріст бруньки. Троянди можна підживити попелом (по 200–300 г під кожен кущ) або припудрити попелом молоді кущі. Висійте в ґрунт насіння холодовитривалих багаторічників: волошок, духмяного горошку, матіоли, портулаку, календули, космеї та інших. На квітковій розсаді після появи першого справжнього листочка можна пікірувати сіянці.
Квітень — сприятлива пора й для посадки багаторічників. Це роблять після того, як ґрунт прогріється до 10 градусів і більше. Прибирають у альпінарії: згрібають сухе листя та сміття.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
