Захоплююсь вирощуванням ірисів. Люблю їх за те, що листя навіть у холоди залишається зеленим. Деякі сорти навіть купувала по 50 грн за лопатку. Однак цьогоріч трапилась така прикрість: деякі бутони не розкривались, а потім всихали. Я розламувала їх — усередині гниль і повзають білі хробачки. Що це ще за напасть? Можливо, встигну допомогти своїм улюбленим квітам ще цьогоріч або ж знатиму, до чого готуватись наступного сезону.
Людмила ПАРХІМЕЦЬ. Херсонська обл.
ШКОДИТЬ ІРИСОВА МУХА
Найімовірніше, ваші улюбленці вразила ірисова муха. Якщо раніше про неї мало хто знав, бо оселялась у більш теплих регіонах, то зараз, зі зміною клімату, і нам доводиться стикатись із нею дедалі частіше. Подібна вона до звичайної мухи, а зимує в землі. Рано навесні виходить назовні та починає свою шкодочинну діяльність. Щойно бородаті іриси випустять квітконоси з бутонами, муха проколює бутон та відкладає у нього яйця. За деякий час вилуплюються личинки, які живляться тканинами бутона, відкладаючи у нього свої екскременти. Уражений бутон загниває зсередини, засихає, і, звісно ж, не розкривається. Кореневищам муха не завдає шкоди.
ЗАСОБИ БОРОТЬБИ
Коли іриси викидають квітконоси (а цьогоріч через холодну весну їх цвітіння сильно відтяглося), грядку обробляють універсальними інсектицидами (актелік, децис, актара, конфідор та інші). Причому препарати наносять не лише на саму культуру, а й на землю під нею. За сезон краще робити 2—3 обробки.
Ці заходи дієві, лише якщо муха ще не встигла відкласти яйця у бутони. Тому наступного року, якщо цьогоріч помітили шкідника, проведіть обробку інсектицидами ще на початку весни, для профілактики. Всі хворі бутони необхідно відразу збирати та спалювати.
Якщо ураження незначні, можуть зарадити й народні засоби: обпудрювання посадок порошком гірчиці, меленого гіркого перцю, тютюнового пилу. Для обприскувань готують настої гірких трав. Приміром, для приготування настою чистотілу 500 г сухої сировини заливають 1 л окропу, настоюють добу. Доводять водою до об’єму 10 л та обробляють. Настій полину: 1 ст.л. сушеної трави заливають 200 мл окропу, настоюють годину, проціджують. Настій пижма: 2 ст.л. сухої сировини заливають 200 мл окропу, настоюють годину, фільтрують.
Періодично іриси пересаджують на інше місце. Восени ділянку в іридарії (так називають посадки ірисів) ретельно перекопують.
Поруч із іридарієм висаджують нагідки, чорнобривці, пижмо та інші рослини з сильним запахом. Це має відлякати шкідника. Важливу роль у боротьбі з хворобою відіграє правильний догляд за ірисами, адже шкідники переважно уражують ослаблені рослини з поганим імунітетом. Важливо щодня ретельно оглядати посадки.
Наївшись досхочу, личинки заляльковуються, падають на землю, де й чекають наступного сезону. До речі, в період цвітіння ірисів небезпечними є й такі шкідники, як оленка волохата та бронзівка. Боротьбу проводять шляхом ручного збору.
