Болі у спині, що посилюються при ходьбі, відчуття дискомфорту й слабкості в ногах — цього достатньо для підозри на стеноз хребтового каналу. «Порадниця» з’ясувала, чим небезпечне це повільно прогресуюче захворювання, чому воно виникає та як лікується.
Найчастіше страждає поперек
— Стеноз (звуження) хребтового каналу — це хронічний патологічний стан, який характеризується звуженням порожнини всередині хребта й здавленням її вмісту: спинного мозку та нервових корінців, — розповідає лікар-невролог вищої категорії Оксана ЩИТНИК. Через це розвивається неврологічний дефіцит, що проявляється порушеннями чутливості, больовим синдромом та іншими симптомами. У більшості випадків патологія виникає в поперековому відділі хребта, рідше — в ділянці грудей і шиї.
Зазвичай спінальний стеноз діагностують у пацієнтів віком 50+, і пов’язаний він з дегенеративними змінами в хребті. Загалом це повільно прогресуюче захворювання, прояви якого розвиваються й наростають протягом тривалого часу, спочатку майже не спричиняючи незручностей. У той же час патологія не минає самостійно й без лікування загрожує серйозними наслідками, аж до втрати працездатності.
Причини
Стеноз хребтового каналу може бути вродженим (рідше) або набутим. У першому випадку причиною механічної компресії спинномозкових нервів стають аномалії розвитку хребта, зрощення міжхребцевих дисків і поява на їх поверхні кісткових розростань або ж потовщення зв’язок, що відповідають за фіксацію хребців.
Але в більшості випадків хвороба має набутий (вторинний) характер. При цьому причиною розвитку патології можуть бути вікові зміни, наслідки травм, операцій та інфекцій, грижі та пухлини, інші захворювання хребта: спондильоз, остеоартроз, остеохондроз, фасеточні суглоби, сколіоз, лордоз. Додатковими факторами ризику вважають зайву вагу, метаболічні розлади (зокрема, цукровий діабет), регулярне підняття важких предметів (у групі ризику — вантажники та спортсмени), менопаузу в жінок.
Прояви
Симптоматика стенозу хребта безпосередньо залежить від локалізації уражених нервів. Наприклад, патологія грудного відділу може проявлятися больовим синдромом в ділянці серця й органів черевної порожнини, підвищеною чутливістю шкіри в зоні ураження.
Стеноз каналу в шийному відділі заявляє про себе сильним болем у потилиці, плечах, шиї, спині, зменшенням м’язової сили рук, поколюванням і онімінням в ділянці плечей, іноді — порушенням дихальної функції.
Найпоширеніший стеноз хребта в ділянці попереку спричиняє хронічні болі, які віддають у ногу та стопу, порушення чутливості в паху, кульгавість і швидку втомлюваність при ходьбі, відчуття «ватності» в ногах. Іноді спостерігається порушення функції сечового міхура й анального сфінктера, у чоловіків — проблеми з потенцією.
Також біль в ураженій ділянці безпосередньо пов’язаний з фізичною активністю. Він стає сильнішим, якщо людина довго перебуває у вертикальному положенні або робить рухи, що супроводжуються звуженням міжхребцевих отворів: нахиляється, а потім розгинається або спускається по сходах.
Діагностика, лікування
— Основні діагностичні методи при підозрі на стеноз хребта — це огляд фахівця, проведення неврологічних тестів, МРТ, за допомогою якої можна візуалізувати внутрішній просвіт хребта й визначити зони найбільшого здавлювання нервових волокон, або КТ, що дозволяє встановити локалізацію патології та вивчити стан зв’язок і кісток, — каже Оксана Щитник. — Лікування спінального стенозу комплексне й включає фармако- та фізіотерапію, відновлювальну фізкультуру, а в разі їхньої неефективності — нейрохірургічну операцію.
Більшість випадків успішно піддається консервативному лікуванню, але за умови діагностики патології на ранніх стадіях. Таким пацієнтам призначають протизапальні препарати, міорелаксанти, діуретики, ліки, що поліпшують кровообіг, вітаміни групи В. Також ефективна фізіотерапія (ультразвук, електрофорез, водо- та грязелікування), що дозволяє поліпшити локальну мікроциркуляцію, зменшити набряк і відновити чутливість.
Хірургічне втручання для зменшення або повного усунення компресії нервових закінчень призначають у важких випадках. Методику нейрохірург обирає в кожному випадку індивідуально.
Для профілактики розвитку спінального стенозу рекомендується уникати травм, переохолоджень, частого підйому важких предметів, контролювати масу тіла й вести здоровий спосіб життя.
Ірина КАДЧЕНКО.
