Можна з упевненістю стверджувати: найбільше «одиниць» символа свого міста має Львів. Цей символ — один із найдавніших і найпопулярніших, уособлює силу, мужність, великодушність. За дослідженнями директора міського художнього салону «Равлик» Юрія Гайди, проведеними впродовж 6 років у рамках колективного проєкту «Леви Львова», скульптур і зображень царя звірів у цьому місті — понад 4,5 тисячі! Саме завдяки цьому стало відомо на загал чимало цікавої інформації про левів Львова. Наприклад, найдавніший цар звірів «народився» ще 1591 року і має ймення: Лев Лоренцовича, бо колись, стоячи на мармуровому постаменті перед входом до старої Ратуші, тримав у лапах герб цієї родини. Він став подарунком на знак удячності одному з Лоренцовичів, який урятував мера міста. Тепер лев-патріарх «мешкає» в Італійському дворику на площі Ринок. А от вище всіх левів у місті забрався той, що сидить на висоті 415 м над рівнем моря: йдеться про флюгер на майданчику Високого Замку. Наймініатюрніший левик завдовжки всього 2,5 см помістився на одній з дверних накладок міста, а найкрупніший кам’яний хижак, у 160 разів більший за цього малюка, зростом майже 4 м, вартує біля Сихівського кладовища. Є у Львові й єдиний усміхнений лев, який задивився на Латинську катедру — храм РКЦ на Катедральній площі. Леви-торговці, що попарно тримають символ торгівлі — кадуцей, або палицю Меркурія, стали окрасою кам’яниці з барельєфами на тему морської торгівлі, спорудженої 1740-го на вул. Руській. А от зображення левів-кравців із кравецькими ножицями в лапах — також на площі Ринок, але на кам’яниці Гросваєрівській; колись тут на першому поверсі торгували сукном.
Мабуть, найромантичніший із левів міста пантрує на тій самій площі вхід до Венеціанської кам’яниці. Будучи родом з Венеції, він офіційно зветься «Венеційський лев із крилами». Та він тут не один такий — металевими поручнями у формі крилатих левів оздоблено й дерев’яні лави в центрі міста, на площі Ринок і проспекті Свободи. Саме на цьому проспекті, до речі, можна побачити і найбагатший на левів будинок — рекордсмен №11, оздоблений
99-ма зображеннями левів на стінах. А загалом цей проспект містить понад 200 зображень левів. Якщо хочете побачити рогатих левів — вам до наріжної кам’яниці на Соборній площі. Лева з однією головою і двома тулубами шукайте на розі Галицької та Староєврейської вулиць.
І як же у Львові без кавового лева? Такий зустрічає при вході відвідувачів кав’ярні «Золотий укат», що в давній кам’яниці Коркесів на розі вулиць Руської та І.Федорова. Певно, цей левик небайдужий до улюбленого львівського напою, бо кавові зерна заплуталися навіть у його дерев’яній гриві. Натомість леви при вході до Ратуші почуваються «при виконанні обов’язків», тримаючи щити з гербом Львова, на якому, неважко здогадатися, — ще один лев. Відомий з ХIV ст. герб Львова було офіційно затверджено 1526-го і 1789-го. На кольоровому гербі міста на синьому щиті в отворі золотої брами з трьома вежами крокує золотий лев. На Великому гербі Львова герб підтримують давньоруський ратник і лев у короні як символ Галицько-Волинської держави.
Першим левом — символом міста вважають хижака, зображеного на печатці галицько-волинських князів Андрія II та Лева II, які називали себе правителями усієї Русі, Галича і Володимира. З першої половини XIV ст. лев опиняється на гербі Галицько-Волинської держави з адмінцентром у Львові. Найдавніша міська печатка, прикріпена 1359 року до пергаментної грамоти Львівського магістрату, також містить зображення льва, який крокує у відчиненій міській брамі. Таке зображення поєднало символ назви, що збігалася з іменем сина засновника, Лева Даниловича, і давню емблему князівства, і було затверджено як герб польським королем Сигізмундом I Старим 1526-го. Ще через 60 років, коли місцевий архієпископ побував у папи Сікста V, Львову дозволили користуватися папським гербом, на якому лев стояв на задніх лапах, тримаючи передніми три пагорби та 8-променеву зірку. Відтоді на печатках використовували обидва варіанти гербів, а 1789-го імператор Йозеф II офіційно затвердив міський герб із «папським» левом, що стояв у міській брамі з трьома вежами. Аналогічний герб функціонував у місті за польських часів — з 1936-го по вересень 1939-го. За радянських часів ворота стали червоними, а над вежею запанували серп і молот. Сучасний варіант міського герба прийняли 1990-го.
Цар звірів фігурував і на гербі Західно-Української народної республіки та емблемах Січових стрільців. Відомо, що до середини минулого століття леви були й на гербах міста Берегового та низки містечок і селищ Галичини, Буковини, Закарпаття. Деякі з них зберегли лева дотепер. Наприклад, сучасний герб міста Глиняни, затверджений лише 22 роки тому, має в основі міські печатки XVIII ст. Відтак на гербі в синьому полі зі срібного півмісяця, повернутого ріжками вгору, виростає золоте дерево. Його обабіч підтримують двоє золотих левів із червоними язиками, над ними — по золотій зірці з 8 променями. Варто додати: дерево означає життя, а півмісяць, зображений внизу, ймовірно, походить із одного з відомих гербів. Міська рада доповнила зображення двома 8-променевими зірками — християнськими символами, що також означають вічність і постійність.
Варто зазначити: леви популярні і в європейській геральдиці, де символізують короля або князя, на протиставу орлу — символу імператора або залежності від нього. Зокрема, леви здавна «оселилися» на гербах Англії, Данії, Нідерландів, Норвегії, Шотландії, Болгарії, Люксембургу, Швеції, Венеційської республіки, а також на гербах окремих аристократичних династій. Усі ці леви — дуже різні, їх може бути два і навіть більше, й у геральдиці для кожного з левів передбачені свої характерні назви — залежно від форми, пози, напрямку руху, взаєморозташування голови і лап, навіть форми хвоста. Отож вирізняють левів здиблених і таких, що відпочивають, сплять, стрибають, крокують тощо. Є зображення левів з двома головами та одним тілом — і навпаки. Двійко левів можуть взаєморозташовуватися головами один до одного або спинами. До речі, лева, що крокує на гербі, в геральдиці зазвичай іменують леопардом.
Можна сказати, родина котячих — одна з найуславленіших не лише в українській, але й у світовій геральдиці. Та й не левами єдиними: у Франції на деякі герби пощастило потрапити й котам! Ці домашні улюбленці на гербах своїх міст можуть спокійно сидіти, стояти із рибиною в зубах або навіть гратися з клубком пряжі, як на гербі муніципалітету Шален. У цьому сенсі нашим котикам не пощастило: про українські герби з їх зображеннями не вдалося знайти жодної згадки.
Підготувала Ольга ВОЛИНСЬКА.
