Занесла мене доля аж у передгір’я Карпат, до будинку під високим пагорбом, з якого починаються лісові хащі. Трапляється, гадюки заповзають до сільських обійсть.
Тож треба бути обачними, дивитися під ноги, щоб ненароком не наступити. Першими вони не нападають і при зустрічі намагаються швидко відповзти. Але що робити, якщо гадюка все-таки вкусила? З цим звертаємося до доктора біологічних наук, старшого наукового співробітника Національного науково природничого музею НАН України Леоніда ГОРОБЦЯ. Для початку ознайомив із домедичною допомогою.
Чого робити не можна: накладати пов’язку, джгут/турнікет; припалювати місце укусу; робити надрізи; відсмоктувати кров; вживати алкоголь.
Що необхідно: зняти одяг/або взуття з укушеної частини тіла; бажано прикласти будь-яку прохолодну річ; якомога менше рухатися; пити багато рідини; спрямувати до медичної установи. І зберігати спокій! Ця порада особливо корисна. Оскільки нервове збудження пришвидшить дію отрути і погіршить загальний стан.
Звісно, потерпілому доведеться вийти за межі поля чи лісу, де відбувся інцидент. Але далі по дорозі до лікарні дуже важливо зберігати укушену частину тіла нерухомою. Кінцівку можна зафіксувати за допомогою звичайної косинки, палиць. Для нормалізації водно-сольового балансу та виведення отрути з організму давайте багато води й міцного чаю.
ШКІДЛИВІ ПОРАДИ
Порада накласти джгут на уражену кінцівку є найбільш поширеною і шкідливою, наголошує Леонід Горобець. Бо гадюки на території України мають отруту, що впливає на кровонос ну систему, спричиняючи внутрішні кровотечі. Накладений джгут посилить руйнування судин і тільки примножить наслідки дії отрути та може призвести навіть до ампутації кінцівки.
А ще можна побачити в кіно, як рану після зміїного укусу припікають. Цього не можна робити, бо отрута й так спричиняє змертвіння тканин, а опіки тільки посилять це.
Чи відсмоктувати отруту? На думку вчених, відсмоктування з рани протягом перших 5–7 хв. дозволяє вивести до 40 відсотків отрути. Всеукраїнська спілка парамедиків наводить свої аргументи щодо шкідливості: низька ефективність процедури для лікування укусу та ймовірність зараження хворобами (ВІЛ СНІД, гепатит С).
ТАКА СОБІ ШПИЛЬКА
Укус гадюки не дуже болісний – як шпилькою уколотись. Потім з’являється біль, знижується чутливість шкіри, через 15–20 хв. відбувається набряк через внутрішні крововиливи. За 20–45 хв. після укусу зростає частота серцевих скорочень.
Знижується кров’яний тиск, тож при транспортуванні голову бажано розташувати трішки нижче тулуба, що забезпечить кровопостачання мозку. Згодом з’являться запаморочення, проблема з диханням, можливі нудота та блювота. Спека суттєво ускладнює наслідки укусу, зауважує фахівець. Якщо не звертатися по лікарську допомогу, то за кілька днів організм або впорається, або людина помре. Тому варто спробувати потрапити до лікарні того ж дня.
ЯК УНИКНУТИ НАПАДУ
Найагресивніше гадюки поводяться навесні та в перші літні місяці. Отруйні відразу після народження. Як зауважує фахівець, їхні укуси не завжди призводять до отруєння. Приблизно у чверті випадків плазуни не виділяють отруту при нападі. Найбільш небезпечною є гадюка Нікольського (вона ж лісостепова).
Щоб захиститися, дотримуйтесь елементарних правил: у густій траві, в зарослих ямах носіть закрите високе взуття. Побачивши змію, не рухайтеся, поки не проповзе; не чіпайте, не переслідуйте і не дозволяйте дітям підходити до неї. Якщо прийняла загрозливу позу, неквапливо відступіть назад без різких рухів; не розвертайтеся до неї спиною; якщо маєте палицю, тримайте її перед собою в напрямку до змії. Не тікайте стрімголов, бо можете наступити на іншу, не помічену. У теплі літні ночі, коли змії особливо активні, користуйтеся ліхтарем і не влаштовуйте нічліг біля дерев із дуплами, пеньків і печер.
Вчасно знищуйте гризунів у своїх будинках, господарських будівлях, на присадибних ділянках, бо змії полюють на мишей і щурів.
НЕМАЄ СИРОВАТКИ – БЕЗ ПАНІКИ!
Не переймайтеся відсутністю протизміїної сироватки. Як чужорідний білок вона, до речі, створює чимале навантаження на печінку. Натомість наслідки укусу гадюки ефективно лікують симптоматично препаратами більш широкого застосування.
Людмила ОПАНАСЕНКО.
