Цей шкідник пошкоджує бруньки й бутони яблуні, зрідка груші та глоду. Поширений усюди, але найбільшої шкоди завдає в садах, розміщених поблизу лісів. Належить до родини довгоносиків.
Дорослі жуки зимують під опалим листям і в щілинах кори. Навесні до розпускання бруньок при середньодобовій температурі близько 6 градусів починають виходити з місць зимівлі. Перші дні вони малорухливі і тримаються на тих деревах, біля яких зимували. У бруньках вигризають круглі отвори, а під час їх розпускання самки відкладають у бутони по яйцю.
Одна самка здатна відкласти до 100 яєць, по одному в кожну бруньку. Масова кладка – у травні. Неважко підрахувати, якої шкоди може завдати одна особина. З підвищенням температури до 10 градусів жуки стають активними, розселяються по саду й зосереджуються на деревах із великою кількістю бутонів. Личинки виїдають пиляки та маточки, скріплюючи екскрементами їх пелюстки. Через це вони так і не розкриваються, буріють, засихають. Складається враження, ніби обпечені.
Якщо зрізати бруньку й роздивитись під лупою, то можна помітити невеликий отвір, у якому жук встиг відкласти яйця. За сильного ураження пошкодження бутонів може досягати 75–100 відсотків. Особливо сприятлива для квіткоїда прохолодна температура та висока вологість повітря. У жарку посушливу весну він не встигає залишити багато потомства – бутони швидко розкриваються, а відкласти яйця у квітку самка не зможе.
Через 10–12 днів після цвітіння з’являються жуки нового покоління. Протягом 10–15 днів вони живляться листками, а потім залазять у щілини кори і з початком листопада переходять у місця зимівлі. Шкодочинна діяльність довгоносиків призводить до ослаблення дерев.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
Навесні у ранкові години при температурі нижче 10 градусів жуків струшують на папір або поліетиленову плівку. Для цього довгою палицею злегка постукують по скелетних гілках дерева. А щоб не травмувати їх, верхній кінець палиці обмотують мішковиною. Шкідників збирають і знищують. Як варіант – кидають у відро з солоною водою, гасом або соляркою. Так потрібно зробити 3–4 рази. Коли температура підвищиться до 10 градусів, такий захід буде вже марним, бо жуки почнуть літати.
Якщо з дерева струшується 20–40 жуків або довгоносик пошкодив 15 і більше відсотків бруньок, необхідна обробка дерев отрутохімікатами. Це може бути карбофос (10-відсотковий концентрат емульсії), Фуфанон, Каліпсо, Актара, Децис чи інші (препарати застосовують згідно з інструкцією). Обробку важливо проводити до початку кладки яєць.
Хімічні засоби краще чергувати, бо шкідник може звикати до них. Працюють у засобах індивідуального захисту, в суху безвітряну погоду, краще вранці або ввечері. Рівномірно змочують усі частини дерева: і листя, і пагони, і стовбур.
Кору, яка відходить від стовбура, важливо акуратно знімати та дезінфікувати ці місця. При побілці стовбурів до вапняного розчину додають мідний купорос. Навесні від шкідника також встановлюють липкі ловчі пояси (від набухання бруньок до цвітіння). Їх кріплять безпосередньо на стовбур. Подолати таку перешкоду довгоносик не в змозі й гине від голоду. Оглядати пояси потрібно кожні 2–3 дні: жуків вибирають і знищують. Після завершення цвітіння їх знімають та спалюють.
Щоб скоротити популяцію у саду або й зовсім позбутись довгоносиків, восени потрібно прибирати опале
листя та падалицю. Також важливим агрозаходом є перекопування ґрунту у пристовбурних кругах, попередньо прибравши всі рослинні залишки. Важливо, щоб боротьба зі шкідником не обмежувалась лише вашою ділянкою. Адже якщо він є й у сусіда, за деякий час знову буде у вас. Також важливо належно доглядати за садом, бо найчастіше страждають від шкідників ослаблені дерева. Особливу роль відіграє санітарне обрізування дерев, при якому їх звільняють від старих хворих гілок.
Іван СИМАКОВ.
