Передусім — зберігати спокій та самовладання. Адже від того, наскільки розсудливо та тверезо будете діяти ви, значною мірою залежить успіх звільнення, переконують у Національному інформбюро та Мінреінтеграції. З’ясуйте, чи відомо державним органам про факт полону вашого близького. Сконтактуйте з людьми, з якими він був останнім часом, уточніть усі деталі.
1. Пам’ятайте, що держава бореться за повернення кожного полоненого додому.
2. Для того, аби почати пошук, варто опанувати свої емоції та не піддаватися паніці. Спробуйте сконтактувати з родичами, сусідами або колегами по службі, які можуть бути поряд.
3. Перед зверненням до органів державної влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про розшукувану особу та обставини зникнення.
4. Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес і хвилювання, а також зберегти хронологію подій.
ЯКЩО ЦЕ ВІЙСЬКОВИЙ (військовослужбовець ЗСУ, Нацгвардії України, СБУ тощо, боєць ТрО, поліцейський або працівник інших правоохоронних органів, підрозділів ДСНС тощо) — важливо знати його прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, контактні дані, військову частину чи підрозділ проходження служби, посаду та звання (спеціальне звання), особовий номер (індивідуальний податковий номер) або номер військового квитка чи жетона, особливі прикмети, які має людина (татуювання, шрами, родимки тощо), останнє відоме місце перебування та інші відомості.
(Гаряча лінія з питань військовополонених — 16-48).
ЯКЩО ЛЮДИНА ЦИВІЛЬНА — тоді також, за можливості, зберіть інформацію про її повне ім’я, дату народження, контакти, особливі прикмети та останнє місце перебування. Пам’ятайте, що захоплення в полон цивільних людей є злочином.
ВАЖЛИВО! Лише державні органи мають право вести перемовини про звільнення військовополонених (та цивільних полонених).
У разі, якщо до вас звернулися (телефоном або в соціальних мережах) невідомі, які за грошову винагороду обіцяють звільнення, це — шахраї. Не піддавайтесь на подібні провокації — цим ви можете смертельно нашкодити своєму близькому. Збережіть номер телефону «доброзичливців», запишіть деталі розмови та обов’язково повідомте про такі випадки Нацполіцію України.
