1. Сало свинки ніжніше й приємніше на смак, без специфічного запаху. Шкірка тонша, а якщо підколупнути її нігтем, легше відділяється.
2. Найсмачніше сало зі спини або бічної частини туші, на відміну від щоковини, шиї та голови. Сало з черевної частини рівномірно чергується з м’ясними прошарками і має тонку ніжну шкірку.
3. Якісне сало – біло-рожевого кольору. Не варто брати з жовтим або сірим відтінком. Червонуватий відтінок свідчить, що свиню пустили під ніж під час її «весільного» періоду або довго не могли заколоти.
4. Свіже якісне сальце має приємний, злегка молочний чи димчастий запах. Продукт, що віддає сечовиною, – це сало кнура, його краще не купувати.
5. Чим тонша шкірка, тим ніжніше сало. Важливо, щоб була чистою, без щетини, не висохлою.
6. Якщо шматок сала не має легкого блиску – воно не свіже і залежалося на прилавку.
7. Краще купувати злегка підсолене або взагалі без солі, ніж мариноване в спеціях, бо нерідко продавці так приховують неякісний продукт, та ще й дорого беруть.
8. Якщо сірник вільно входить у товщу сала, отже, воно свіже.
9. На дотик повинно бути жирним, але не липким, вологим чи слизьким. Верхній шар від тепла пальців повинен трохи розтопитися, а якщо сало жорстке, з твердими прожилками – такого ефекту немає. Якщо провести тильною стороною нігтя уздовж шматка і зішкріб мізерний – воно жорсткувате.
10. Сало з прошарками м’яса підходить для запікання, смаження – там можуть бути бактерії та паразити (в сальному жирі вони не виживають).
