Професор-імунолог Болонського Університету (Італія) Клаудіо Франческі за 20 років наукових досліджень і спостережень за довгожителями своєї та інших країн дійшов висновку, що запорукою тривалого життя (до 100 і більше років) є такі чинники.
- Генетичні передумови: наявність у родоводі довгожителів, бажано найближчих родичів, а ще краще — бодай одного з батьків.
- Помірна, але постійна фізична активність аж до 80 років. Після цього віку слід до свого тіла ставитися обережно.
- Відсутність значних психічних потрясінь (стресів), оптимізм, доброзичливість і врівноваженість як риси характеру і світогляду.
- Специфічне харчування: повноцінне (повне, не однобічне) — з білками рослинного і тваринного походження, збалансоване (тваринна їжа через день, а то й рідше), не менш як 4 рази на день, без переїдання, з відчуттям неповної ситості.
- Наявність родини або близьких друзів з усвідомленням своєї потрібності, відчуттям реального піклування з їхнього боку. Відсутність почуття самотності.
- Проживання у помірному (найкраще морському) кліматі, без холодних зим, з чистою екологією, як-от в Італії, Японії.
У довгожителів, за даними фізикальних і лабораторних обстежень, — чудовий метаболізм (обмін речовин), зокрема жировий і вуглеводний (немає ані ожиріння, ані діабету), гормональна рівновага, мінімальні, а то й відсутні запальні процеси, не порушена мікроциркуляція крові й лімфи, тож немає склеротичних відкладень у судинах, не «зношені» серце, печінка та інші життєво важливі органи. На мікрофункціональному рівні — справні енергетичні станції клітин (мітохондрії), довгі теломери — кінцеві ділянки лінійної молекули ДНК, від довжини яких залежить кількість поділів клітин (мітоз), а зрештою й тривалість життя людини. Також зафіксовано мінімальну деградацію лізосом — клітинних органоїдів, де відбувається розщеплення біополімерів ДНК і білків, що дає змогу клітині позбуватися ушкоджених компонентів, наприклад, дефектних мітохондрій: якщо останні накопичуються, то це призводить до порушення метаболізму, а отже — старіння клітин, тобто організму. Взагалі має велике значення функція самоочищення.
Слід також ураховувати ресурсний аспект проблеми, яку зауважував академік Микола Амосов, — так званий запас міцності. Ніхто ще не визначив у відсотках співвідношення амортизації резервів організму і того, що називаємо здоров’ям. Але що критичне співвідношення існує, ніхто не сумнівається. Ще 3 тисячоліття тому автор біблійного Псалтиря вказував на цей резерв міцності: «Днів наших — сімдесят років, а при більшій міцності — вісімдесят років» (Пс. 89:10). Тож використовуймо ці запаси міцності ощадливо, аби надовго вистачило.
Юрій ТОКАРЄВ.
