Кризові психологи, часто згадують японське мистецтво кінцугі, естетика якого полягає у прийнятті недоліків і вад. В увазі до ознак зношення, до деталей, що підкреслюють – посуд вже був у вжитку. Майстри кінцугі заповнюють тріщини керамічних виробів лаком із порошковим золотом чи іншими коштовними металами. Саме через золоте павутиння таких “шрамів” посуд стає більш унікальним та дорожчим.
Ця метафора – про те, як ми можемо ставитися до власних психологічних “шрамів”. Але притаманна кінцугі повага та усвідомлення цінності свого досвіду виникають не відразу. Перш ніж милуватися емоційними пошкодженнями, ми мусимо провести певну межу під власним минулим та загоїти душевні рани.
ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
- Які б не були обставини, пам’ятайте, що ви не починаєте з нуля. Навіть якщо здається, що все втрачено, у вас є унікальний досвід, стосунки та мрії.
- Найважливіші речі в житті – це не речі. Будуючи нове життя, зверніть увагу на розвиток нових соціальних зв’язків. Шукайте будь-які можливості для розширення кола спілкування.
- Не втрачайте зв’язку з тими частинами вашого життя, що залишаються з вами. Підтримуйте стосунки з друзями, займайтеся своїми хобі. Не відкидайте занять, місць та людей, які раніше приносили вам задоволення.
- Дозвольте собі оплакати минуле. Нехай цей сум повільно стає світлим і теплим. Намагайтеся відчувати вдячність до минулого.
- Спробуйте помічати, коли ви почуваєтеся жертвою, від якої нічого не залежить. І шукайте речі, на які ви можете впливати. Активна позиція дозволяє швидше адаптуватися та повернутися до повноцінного життя.
- Спробуйте уявити, як ви будете дивитися на цей період життя за 10 років і де б ви хотіли опинитися тоді.
І головне, не забувайте мріяти та підтримувати себе, попри будь-які важкі обставини!
Джерело: психологиня, психотерапевтка Надія ТЕРЕЩЕНКО.
