Якщо людина, котра перебуває за кордоном, хоче оформити нотаріально посвідчену довіреність для використання в Україні, то вона може зробити це в консульстві або ж у нотаріуса країни свого перебування, роз’яснюють у Мін’юсті.
Посвідчення в консульстві
Головною перевагою саме цього способу оформлення довіреності є те, що така довіреність не потребує подальшої легалізації та перекладу, є чинною на території України з моменту її вчинення і може використовуватися відразу.
Довіреності (їх дублікати) на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також довіреності, видані в порядку передоручення, їх скасування або припинення дії, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей безпосередньо консулом, що має доступ до Єдиного реєстру довіреностей через інформаційну мережу Мін’юсту України або через МЗС України.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, консулом не посвідчується.
Посвідчення у нотаріуса
Громадяни, котрі проживають за кордоном, також мають право оформити довіреність у місцевого нотаріуса, звернувшись до найближчої нотаріальної контори. Порядок складання та оформлення довіреності регулюється законодавством відповідної іноземної держави. Зазвичай довіреність оформлюють іноземною мовою.
Необхідні документи
Бажано підготувати в електронному вигляді проєкт довіреності, де мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника й особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посада, яку вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначають їх статус і членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання). Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо він не встановлений, вона зберігає чинність до припинення дії. У довіреності на укладання договору дарування має бути зазначено ім’я обдаровуваного, інакше така довіреність є нікчемною.
Необхідно особисто прибути в консульство або до нотаріуса у прийомний день із такими документами:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон або внутрішній паспорт громадянина України (оригінал і копія);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (оригінал і копія);
- копія паспорта представника по довіреності;
- інші документи, залежно від змісту довіреності (наприклад, копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно — у разі оформлення довіреності на розпорядження таким майном; копія свідоцтва про смерть, документи, що підтверджують родинні зв’язки, — якщо довіреність стосується оформлення спадщини, тощо).
Також потрібно оплатити консульський збір або нотаріальну послугу. У разі звернення до нотаріуса можливо знадобляться послуги перекладача.
Легалізація
Легалізація — це надання документу законності. Після оформлення довіреності потрібно буде подбати про її належну легалізацію та переклад на українську мову. Що стосується порядку легалізації, то він залежить від держави, де була оформлена довіреність. До прикладу, довіреності, оформлені в Польщі або Чехії, не потребують легалізації взагалі, оскільки двосторонні міжнародні договори між Україною та цими державами передбачають взаємне визнання документів без додаткових формальностей. Якщо ж говорити про більшість держав Європи, Великобританію, США та Канаду, то достатнім буде проставити на довіреності апостиль.
Апостиль — це спеціальний штамп, який підтверджує справжність підпису, статус особи, котра підписала документ, та, за необхідності, автентичність печатки або штампа, якими скріплено документ. Ця процедура спрощує легалізацію документів для використання в країнах, які є учасниками Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року.
Апостиль зазвичай проставляється системою Мін’юсту країни, де посвідчується довіреність.
Тому, звертаючись до нотаріуса, краще відразу уточнити, чи не може він самостійно замовити проставлення апостилю, або дізнатися про процедуру такого завірення самим довірителем.
Уже на території України слід перекласти довіреність і апостиль на українську мову, засвідчивши переклад нотаріально. Після вчинення цих дій довіреність можна використовувати в Україні.
