У Ворзелі, що на Київщині, 9 серпня поєднали свої долі Юрій та Діана ВОЛОСЯНСЬКІ (на знімку), обвінчавшись за християнськими канонами.
Цьому обряду передували заручини, які тривали рік. Молодята познайомилися в церкві, бо є дуже активними в житті церковної громади. Юрій – син священника, настоятеля церкви Преображення Господнього ПЦУ, митрофорного протоієрея Миколи Волосянського. Саме у стінах цього храму кілька років поспіль на початку грудня відбувається відкриття всеукраїнського фестивалю духовної музики «Введенські піснеспіви», його перший конкурсний день. Фестиваль з 2008 року заснування проходить за незмінної інформаційної підтримки газети «Порадниця».
До речі, протоієрей Микола Волосянський, родом з Прикарпаття, є співзасновником фестивалю. На Київщині він збудував три храми, четвертий почав. Той, що у Ворзелі, – в стилі бароко, з галереєю українських святих, оздоблений орнаментами у вигляді вишивки. Це була його мрія – українська народна вишивка у храмі.
Що дає молодим людям вінчання? З таким запитанням звернулися до отця Миколи.
– Коли двоє побралися перед Богом, то засвідчили свою любов, покору й готовність створити сім’ю. Вінчанням молодята закладають міцний корінь родинного дерева, яке в поколіннях даватиме гарне продовження. Під час таїнства поруч з парою – Бог, Він благословляє та допомагає впродовж сімейного життя, яке часто буває тернистим. Приступити до вінчання – це серйозний, відповідальний крок, до якого треба бути готовим. Чоловік і жінка перед Богом обіцяють одне одному любов, чесність та подружню вірність. «Що Бог з’єднав, людина хай не розлучає!», – говорить Святе Писання. Ціль шлюбу – у взаємодоповненні та взаєморозкритті потенціалу кожного з наречених: єдність двох «у плoть єдину».
Церковна відправа Таїнства шлюбу складається з двох частин: заручин (відбуваються за певний час до весілля) та, власне, вінчання.
У сучасному світі багато пар, котрі живуть разом, утримуються від вінчання, мотивуючи тим, що це звичайний церковний обряд, який не дає гарантій: не позбавить проблем і не вбереже від розлучень. І справді, тут зовсім інші цілі. Вінчання без віри нічого не означає, просто йти брати шлюб у церкві, бо це, скажімо, модно чи знайомі так робили, – справа намарна. Адже до Таїнства шлюбу треба приходити з вірою та усвідомленням постійної праці над собою і стосунками, а не очікуванням манни з небес.
14 серпня, призупинилася пора весіль, адже починається Успенський піст, у народі його ще називають Спасівкою, – найкоротший, який триває лише два тижні, до 28 серпня. Після закінчення посту розпочнеться великий сезон весіль аж до Покрови, коли можна влаштовувати гучні гуляння. А ми вітаємо новоспечених молодят Юрія та Діану зі створенням сім’ї та бажаємо їм рясного Божого благословення й прожити у щасті і здоров’ї многії і благії літа!
Людмила ОПАНАСЕНКО.
