Шпинат став відомий людству задовго до того, як воно почало замислюватися про здорове харчування. Справжня популярність прийшла до цього листового овочу в 30-х роках минулого століття завдяки героєві американських мультфільмів моряку Попайю, який постійно його їв, аби стати суперсильним.
Тоді американський уряд такою рекламою вирішував проблему голоду під час Великої депресії, намагаючись замінити дефіцит м’яса на зелень, багату на залізо. Шпинат справді є рекордсменом серед усіх рослин за вмістом рослинного заліза. Але його не так багато, як тоді порахували, і засвоюється воно організмом гірше, і лише з вітаміном С. Так чи інакше, шпинат корисний для нашого імунітету. Адже залізо бере пряму участь у роботі імунних лімфатичних клітин.
Набагато більше у шпинаті вітаміну К, який допомагає зсіданню крові, отже сприяє загоєнню ран. Із цієї ж причини шпинат протидіє лікам, що розріджують кров. Це треба мати на увазі людям, які їх приймають. Також вітамін К допомагає утриманню кальцію в кістках та придушенню клітин, що їх руйнують, тому корисний для зміцнення кісток, особливо людям, схильним до остеопорозу.
Є в шпинаті також багато вітаміну А – каротину, що містить лютеїн і зеаксантин, тому необхідний для зору. Добова норма – всього 55 г зелені. Причому в замороженому вигляді концентрація цих речовин збільшується. Також вітамін А бере участь у процесі регенерації шкіри.
Багатий шпинат також на інші вітаміни – С, В, РР та Д2 і вважається чемпіоном за вмістом йоду. Як кажуть французи, шпинат – справжня «мітла для кишківника». У ньому багато клітковини та грубих волокон, які не перетравлюються, а сприяють проходженню їжі по кишківнику, очищуючи його. Таким чином, шпинат нормалізує перистальтику, ліквідує закрепи та знімає запалення. Крім того, це низькокалорійний продукт, який сприяє схудненню.
Ще одна важлива перевага шпинату – допомагає боротися з раком, особливо простати та кишківника. У ньому містяться фітонутрієнти – речовини, що не дають пухлинам розвивати нові судини, які їх живлять. Тобто перекривають зростаючим новоутворенням постачання кисню.
Але шпинат протипоказаний для людей із сечокам’яною хворобою, адже містить солі щавлевої кислоти – оксалати, що призводять до утворення каменів у нирках. Найбільш корисний шпинат у сирому вигляді. З молодого листя можна приготувати салат, присмачивши соком лимона та оливковою олією. Термічна обробка на корисні властивості шпинату не впливає, тому з ним готують омлети, запіканки, м’ясні страви та пироги. Особливо добре поєднується шпинат із яйцями та вершками. Молоко, як луг, зв’язує щавлеву кислоту, що міститься в ньому, і зменшує ймовірність утворення каменів. А яйця містять холін, який разом із кислотами та вітамінами групи В чудово засвоюється.
Вирощувати шпинат можна досить тривалий час, із квітня до червня, потім із серпня до жовтня. Сіють його і під зиму, тоді рано навесні на столі буде присутня корисна зелень.
Підготувала Валентина ГАРКАВА.
