Рослина любить напівтінь, але може рости у тіні й на сонці. Їй необхідна підвищена вологість, але без застою води, а ось посуху, особливо в молодому віці, переносить дуже погано. Тому калину здебільшого й висаджували біля колодязів. Добре почувається поряд із басейном, колонкою, іншою водоймою. За посухи кущі слід поливати 1—2 рази на тиждень. Доросла рослина потребує 15—20 л води. Можна висадити її і біля будинку. За відповідного догляду калина може стати окрасою подвір’я та своєрідним оберегом. У другій половині літа полив дещо зменшують. Під зиму поливають щедро.
Розмножується насінням, діленням куща, але найпростіше — відводками. Однак найбільій вихід посадкового матеріалу одержують при розмноженні калини зеленими живцями. Сортові калини іноді розмножують за допомогою щеплення.
Оскільки калина належить до родини жимолостевих, не слід висаджувати її поблизу жимолості, бузини, сніжноягідника, вейгели, адже у них спільні шкідники та хвороби. Для неї підходять родючі нейтральні чи слабокислі ґрунти. Площа живлення куща — 2—2,5 м. Посадкова яма — 50x50x60 см. На її дно насипають суміш із садової землі, перегною та деревної золи. Коренева шийка повинна бути нижче рівня ґрунту приблизно на 5 см. Після посадки землю ущільнюють, поливають та мульчують, краще торфом, шаром у 10 см. Перекопують раз на 3 роки. Стебла після посадки вкорочують на третину довжини. На 2-й рік у саджанця зрізують майже всю надземну частину, залишаючи на гілках 2—3 міжвузля. У подальшому вирізають поросль, систематично проводять санітарне обрізування, вирізають гілки, що загущують кущ.
Під час санітарного обрізування видаляють сухі, обламані та хворі пагони. Обрізку для омолодження куща роблять не частіше, ніж раз на 5—7 років. Старі гілки вирізують на кільце чи сильне бічне відгалуження. Залишають близько 20—25 міцних та крупних пагонів. Проріджування крони можна робити взимку чи ранньої весни. Кущі з ослабленим цвітінням рекомендують зрізати «на пеньок» на висоті 15—30 см від кореневої шийки. Потім зі сплячих бруньок розвинуться сильні молоді пагони, й кущ повністю відновлюється. Для рясного квітування у калини рекомендують прищипувати молоді сильнорослі пагони. При формуванні куща треба стежити, щоб рослина кожного року давала хороший приріст пагонів, бо на них і формується основний урожай.
Узимку пошкоджена морозом кора на гілках може розтріскуватися, всихати, а оголена деревина відмирати. За сильного ураження стебла зрізають, а слабкі морозобоїни замащують рідкою глиною чи олійною фарбою, але тільки саму тріщину.
Зоя БЕРЕСТ, кандидат біологічних наук.
