Чому вони виникли? Передусім через неможливість усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, адже рослина мовчить. А ще тому, що «так дід колись робив!» Ця «мантра» про правильність «дідівських» методів розноситься всіма можливими інформаційними каналами! Абсолютно антинаукова, а подекуди навіть забобонна! Розглянемо найпоказовіші нісенітниці.
Не треба обрізати й захищати плодову рослину — і так родитиме!
Цей міф широко культивується і набув масовості серед наших садівників. Звісно, простіше нічого не робити! Існує поняття: циклічне обрізування. Тобто щорічне видалення зайвих приростів, розвантаження врожаю та оптимізація крони до відповідних біологічного та господарського розмірів. Особливо це важливо для швидкоплідних рослин — аличі, персика, абрикоса, винограду.
Також це стосується захисту рослин. Занедбані сусідські сади є концентратом шкодочинних організмів, які посилюють загрозу доглянутим і захищеним деревам.
Побілка дерев на травневі свята.
Усім міфам міф! Якщо поцікавитись у більшості людей, навіщо в травні білять, скажуть: «Від кузьок, мурашок, комашок…» Однак штамб і розетка дерева біляться виключно на зиму для підвищення альбедо (відбивання сонця) на корі дерева! Для чого? Для запобігання морозобоїнам! До речі, в нинішньому лютому для них були сприятливі умови. Тож побілка навесні — виключно естетична!
Використання кип’ятку при догляді за смородиною та аґрусом.
Так дехто бореться з личинкою кліща, не замислюючись, якої шкоди завдає рослині, піддаючи її термічному опіку холодної пори. Але ж у павукоподібних (а кліщ належить до них) немає метаморфозу! Дієвим методом є обробка навесні (у фазі початку вегетації — виявлення уражених бруньок) препаратом Актеллік.
У всьому винен мороз!
Мабуть, найміфічніша причина неврожаїв та ранньовесняних грибкових хвороб у аматорів. Цвіте, але не плодоносить слива? Мороз! Сохне абрикос? Мороз! Під старим горіхом, хоч скільки садили, нічого не росте? Мабуть, мерзне! «Покрутився» персик? Мороз! І т.д., і т.п. Так, зворотні весняні заморозки в нашій широті явище часте і природне. Але до вищезгаданого жодного стосунку не мають!
Насправді ж слива не родить через те, що під час фази зав’язі її вражає пильщик, і зарадить цьому препарат Енжіо у першій половині травня. Абрикос сохне через моніліальний опік. А відтак потрібні у фазі рожевого конусу препарати на основі міді з додаванням налипача (Купроскат, Спартак та інші). Персик уражений кучерявістю листя (у травні, під час виявлення ознак хвороби зарадять Топаз, Скор).
Весняні заморозки майже завжди проходять на ґрунті й несуть загрозу для трав’янистих рослин! А повітряні весняні мінуси — явище досить рідке та локальне (кажуть, «полосами мороз пішов»), спричинене північним і низинним розташуванням присадибної ділянки.
Запам’ятайте: мороз є природним антисептиком! Відсутність мінусу в грудні 2020 року показала на прикладі груші (бактеріальний опік) усі небезпеки теплих зим!
Також багато міфів пов’язано з посадкою дерев.
Скажу як практик. Я розмножую — живцюю, сію, щеплю — рослини відповідно до оптимальних біологічних строків! І ніякі «чорні очі» сусідів, астрологічні показники, понеділки чи середи й тому подібне не впливають на результат! А чітка сезонність агроприйомів має біологічний, науково обґрунтований характер, тому що враховує фізіологічні процеси в рослин і їхню кліматичну залежність.
Що занадто — то не здорово!
Ще одним великим міфом можна вважати дисбаланс у факторах росту й розвитку рослин. Тобто садівники-аматори починають аж занадто доглядати за рослинами. Коли, скажімо, з груші чи сливи постійним поливом намагаються зробити «очерет»! Без кінця, у великих дозах вносять органічні добрива, насправді заганяючи рослину в жирування, а звідси — невизрівання річних приростів. Вона не плодоноситиме і погано протистоятиме морозу! Треба керуватися науковим підходом. Один із головних законів землеробства: всі фактори життя рослини рівнозначні й незамінні. Наприклад, не можна низький показник азотистих речовин у ґрунті компенсувати фосфатами, або відсутність нормального освітлення поливом.
Налякати дерево сокирою, щоб плодоносило.
Цей міф можна додати до комічних (виявляється, язичництво ще не вивітрилось), як і збирання роси для обприскування, зберігання грибних утворень на деревах (трутовиків) начебто для захисту всього саду! Тут же можна згадати настої з часнику, цибулі, тютюну, мильні розчини і всяку садівничу алхімію, яка потребує детального розгляду та окремої статті.
Вам, шановні читачі, рекомендую правильно використовувати інформацію. І — сумніватися, бо тільки здоровий скептицизм сприяє розвитку!
Михайло ФЕДОРЧУК, завідувач відділу дендрології дендропарку «Юннатський». м. Київ.