Давня шанувальниця «Порадниці» Надія Буханова обробляє зовсім невеличку, як для села, ділянку городу — 12 соток. Однак цього її родині вистачає, як-то кажуть, з головою. Жінка пояснює: утримувати більший город немає сенсу, це лише забиратиме час. Однак той клаптик, що має, обробляє за всіма правилами.
Улюбленці — помідори. Їх має кущів зо 70, що теж порівняно з сусідами небагато. Завжди пробує якісь новинки. Торік порадував сорт «Зуб дракона» незвичної форми. Плоди не дуже великі, але ідеально підходять для засолювання та в’ялення.
О цій порі господиня клопочеться з пасинками на помідорних кущах. Каже: вони негативно впливають на розвиток рослин та майбутній урожай.
Надія Адамівна киває на город сусідів. Ті пасинкування не застосовують, від чого кущі в них більше нагадують загущені дерева з масою дрібних плодів, які іноді й у жовтні не встигають достигати. Та ще й не підв’язують, від чого кущі згинаються до землі, а плоди брудняться та гниють.
Пояснює: видалення пасинків (бокових пагонів у пазухах листя) сприяє швидшому достиганню плодів. Адже ті не плодоносять, а лише відбирають у рослини поживні речовини. Крім того, при видаленні пасинків рівномірно регулюється навантаження на кущ. Це також допомагає боротись із загущенням, яке перешкоджає потраплянню світла та повітря всередину куща. До того ж, що більше загущені посадки, то легше вони уражуються хворобами.
Для цієї роботи краще обрати сонячний ранок, тоді до вечора ранки встигнуть підсохнути й затягнутись. Видаляти пасинки слід, каже господиня, коли сягнуть у довжину 3—5 см, не допускаючи їх переростання. У цей час вони ще тонкі, не забирають сили в материнської рослини, їх легко виламати (але не виривати) руками або зрізати ножицями. Втім, якщо пасинки переросли, їх все одно потрібно видалити. Роблять це в рукавичках, а інструмент обов’язково дезінфікують, щоб не занести хвороби. При видаленні таких пагонів дуже важливо залишити невеличкі пеньки (0,5 см), щоб на цьому місці не утворився новий пасинок. Зріз має бути рівним. Якщо краї будуть рваними, рани довго загоюватимуться, це підвищить ризик зараження кущів інфекцією.
Особливо така процедура корисна високорослим крупноплідним сортам. Без пасинкування вони здатні перетворитись на справжні дерева. А от низькорослі не можна позбавляти всіх пасинків, бо це їх виснажить.
При пасинкуванні рослини формують в одне, два та три стебла. За одностеблої форми куща видаляються всі бічні пагони. За двостеблої залишають один пасинок над першою китицею. При формуванні у три стебла на кущі залишають центральний пагін і два пасинки. Особливу увагу важливо приділяти відросткам, що з’являються трохи нижче китиць, бо вони відтягують поживні речовини.
Пасинкування важливо повторювати регулярно, через кожні 7—10 днів, у міру утворення нових пагонів. На своїх кущах пані Надія залишає 5—6 китиць. Після утворення потрібної кількості китиць верхівки пагонів прищипує (зрізає), залишаючи над останньою китицею два листки.
Прищипування прискорює формування та достигання плодів. Одночасно слід видаляти всі зайві квітконосні китиці.
Що менше стебел і китиць, то швидше достигають плоди і більший ранній урожай. Іноді замість пасинка можна видалити квіткову китицю. Однак слід звертати увагу, що вона розвивається не з пазухи, а розпочинає свій ріст від стебла.
Щедрого помідорного врожаю!
