Наприкінці осені в садівників є одна важлива справа — заготівля живців для весняного щеплення. Хоча нарізати живці можна і навесні, заготівля їх саме в листопаді має кілька переваг. І про це ми спілкуємось із досвідченим садівником Миколою КУРІНЬКОМ з Полтавщини.
Переваги заготівлі восени
Узимку, особливо під час сильних морозів або різких перепадів температури, однорічні пагони на деревах можуть підмерзати. Це призводить до пошкодження або відмирання бруньок і деревини. Навесні живці, нарізані з підмерзлих пагонів, мають дуже низьку приживлюваність, пояснює Микола Миколайович. Натомість заготувавши живці в листопаді, ви гарантуєте їхню життєздатність, оскільки вони зрізані до настання найлютіших морозів. Отже, головний аргумент на користь осінньої заготівлі живців — захист від зимового пошкодження. Ще один важливий момент: навесні, особливо в південних районах, рух соків у рослинах може початися дуже швидко. І якщо наріжете живці, коли бруньки вже почали набухати, вони можуть передчасно прокинутися. А для успішного весняного щеплення живці (прищепа) повинні бути в стані глибшого спокою, ніж підщепа (дерево, на яке прищеплюють).
Живці, заготовлені восени і збережені при температурі близько 5 градусів, «сплять» міцніше. І коли навесні робите щеплення, такий живець легко приживається до вже активної підщепи, яка відразу постачає йому воду та поживні речовини. Це різко збільшує відсоток приживлюваності, зазначає садівник.
Які обрати
Оптимальний час для заготівлі живців — після повного опадання листя, до настання сильних і тривалих морозів. Господар радить: обирайте живці з добре визрілих однорічних пагонів, зрізаних лише зі здорових, врожайних і морозостійких дерев чи кущів. Краще брати їх із освітленої частини крони, наприклад, південної або південно-західної. Важливо позначити, де верх і низ, щоб не переплутати під час щеплення. Оптимальний діаметр пагонів — близько 5–10 мм, приблизно як олівець, довжина — 30–50 см. Важливо не брати жирові пагони — такі ростуть вертикально. Вони мають слабкі бруньки та гірше приживаються, застерігає садівник.
Зберігаємо до потепління
Живці господар зберігає за низької температури та високої вологості. Пригадує, що раніше, коли зими були сніжні, їх тримали до весни у снігу в попередньо викопаних траншеях. А зверху накривали від гризунів ялиновим гіллям або сіткою та присипали снігом. Утім, зараз, коли зими переважно безсніжні, такий спосіб не є надійним, тож господар віддає перевагу зберіганню в підвалі. Тут він поміщає живці в коробки з піском, куди занурює нижнім кінцем, заглибивши на 10–15 см. Під час зберігання важливо слідкувати, щоб пісок залишався вологим, а кора живців не зморщувалася, бо це є ознакою пересихання. Температура має бути близька до 0 градусів.
А з яких рослин?
Найпоширеніша група дерев, з яких можна заготовляти живці, каже господар, — усі плодові, особливо вишня й абрикос, оскільки однорічні пагони кісточкових культур можуть сильно підмерзнути всередині зими. Для подальшого укорінення заготовляють також живці чагарників: смородини, аґрусу, винограду, а ще троянд.
Підготувала Катерина ОКУНЬ.
