Якщо в якійсь частині тіла ви регулярно стали відчувати «мурашки» або «простріли», з’явилося порушення чутливості або підвищена больова реакція на вплив мінімальних подразників, не варто виключати нейропатію. «Порадниця» з’ясувала, чому вона виникає, чим відрізняється від звичайного болю та як лікується.
ВИНИКАЄ ЧЕРЕЗ «ПОЛОМКУ» НЕЙРОНІВ
— Нейропатичний біль — це тип болю, що виникає через ушкодження або дисфункцію нервової системи, на відміну від звичайного (ноцицептивного), що з’являється, коли больові рецептори в тканинах активуються у відповідь на травму або запалення, — пояснює лікар-невролог вищої категорії Наталія ГОМОНЕНКО. — Нейропатичний біль супроводжує дуже багато захворювань, виникаючи в разі пошкодження нейронів, які відповідають за передачу больових імпульсів. Цей розлад може вражати відділи як центральної, так і периферичної нервової системи. При цьому нейропатичний біль дуже складно терпіти. Якщо він набуває хронічного характеру, то може істотно знизити якість життя й погано піддається терапії.
За даними медичної статистики, від нейропатичного болю страждає до 10 відсотків населення Європи, до того ж у 5 відсотків пацієнтів він протікає у важкій формі.
ПРИЧИНИ Й ФАКТОРИ РИЗИКУ
За словами лікарки, причиною ушкодження нервів і виникнення нейропатичного болю можуть стати травми, операції, патології хребта, деякі інфекційні захворювання (зокрема, герпес, ВІЛ), цукровий діабет, порушення функції щитоподібної залози, злоякісні пухлини, променева терапія та хіміотерапія. Спричиняти дисфункцію нервової системи також здатні інсульт, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, хвороба Паркінсона, депресії, зловживання алкоголем. До нейропатичних належать і фантомні болі — больові відчуття в ділянці ампутованої частини тіла.
Крім того, болі в периферичних нервах можуть виникати під впливом токсинів, дефіциту певних вітамінів і поживних речовин.
Іноді нейропатичні больові синдроми пов’язані з гіперактивністю симпатичної нервової системи (відділ вегетативної нервової системи, який активується під час стресу).
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Нейропатія характеризується специфічними відчуттями, які можуть бути постійними або періодичними, це:
- печіння, свербіж, «мурашки», поколювання, простріли;
- відчуття оніміння, «розламування»;
- підвищена чутливість до холоду й тепла;
- аномальна больова реакція на мінімальні подразники: легкий дотик, тертя одягу, рух повітря;
- нейропатичний біль може проявлятися в спокої або під час руху, бути пекучим і нападоподібним або ж ниючим і тривалим. Багато пацієнтів також порівнюють його з «ударом електричного струму».
Ще однією характерною рисою нейропатичного болю може бути його несприйнятливість до впливу звичайних знеболювальних препаратів.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— Часто діагноз «нейропатичний біль» ставлять за наявності характерних симптомів (у разі ушкодження або підозри на ушкодження нерва) і на підставі опису пацієнтом своїх відчуттів, — каже Наталія Гомоненко. — Але діагностика може ускладнюватися тим, що коли людина страждає також на депресивний або тривожний розлад, вона здатна перебільшувати симптоми своїх хвороб.
Тому лікар звертає увагу на характер і локалізацію болю, наявність або відсутність порушень чутливості, дані додаткових інструментальних обстежень. Найчастіше це КТ або МРТ, за допомогою яких можна виявити деформації або здавлювання, що призводять до виникнення болю. Також для діагностики застосовують УЗД, електронейроміографію та блокаду нерва.
Управління нейропатичним болем вимагає комплексного підходу, включно з медикаментозним лікуванням, фізіотерапією, нейромодуляцією (стимуляція спинного мозку або периферичних нервів), психотерапевтичними методами. Іноді застосовують хірургічне втручання, радіочастотну абляцію нерва.
Насамперед за можливості лікують першопричини виникнення болю (наприклад, грижі міжхребцевого диска, синдром зап’ястного каналу, оперізувальний лишай).
Для контролю над больовими відчуттями застосовують протисудомні ліки, антидепресанти, місцеві анестетики, лідокаїнові пластирі, у важких випадках — опіоїди. Також пацієнти з нейропатією часто страждають від депресивних і тривожних розладів, тому їм потрібна допомога психолога та психотерапевта.
СПОСІБ ЖИТТЯ
Для загального поліпшення самопочуття при нейропатіях рекомендується помірне, але регулярне фізичне навантаження, що дає змогу зміцнити м’язи та знизити запалення (ходьба, плавання, йога), повноцінний сон і дієта, багата на вітаміни групи В, антиоксиданти й омега-3 жирні кислоти. Важливо також знизити рівень стресу, освоїти техніки релаксації, відмовитися від шкідливих звичок і тримати під контролем хронічні захворювання.
Ірина КАДЧЕНКО.
