Колоновидні сливи стають все більш популярними. Цікаво, що виникли вони абсолютно випадково. Це не генна інженерія, як нас іноді лякають, і не результат селекції, а природна мутація, помічена людиною. Про колоновидні яблуні написано чимало. Однак не менший інтерес становлять й інші плодові, наприклад, сливи. Такі дерева мають компактний розмір: невисокі (близько 2 м), зі слаборозвиненою кроною та майже відсутніми гілками. Крона має вигляд вузької піраміди. На центральному пагоні є відростки довжиною 2—15 см — так звані списики, та короткі відростки від 2 до 4 см — кільчатки. Вони й дають урожай. Завдяки компактним розмірам посадку здійснюють досить щільно: відстань між рядами — 1,5 м, між деревами в ряду — 40—50 см. Тому колони особливо цінні у невеликих садах. Для посадки краще брати однорічні саджанці. Колоновидні сливи скороплідні: перший врожай дають уже через 2 роки після посадки. Зацвітають на наступний рік, однак ці квіти треба обривати, щоб дерево спрямувало сили на приживання. До морозів колоновидні сливи стійкі, взимку витримують похолодання до -30 градусів.
ПОСАДКА ТА ДОГЛЯД
Вирощувати краще на сонячних, захищених від протягів ділянках, бо затінок негативно позначиться на врожайності. Зайвої вологи не люблять, тому ґрунтові води повинні залягати не вище 1,5 м. Посадкові ями копають глибиною 40х40 см. У яму вносять до 4 кг компосту, який має бути відділений від кореневої системи шаром ґрунту. А ось мінеральні добрива при посадці вносити не потрібно. Коренева шийка має бути на 4 см вище рівня ґрунту. Щоб земля навколо саджанця довше залишалася вологою, мульчують пристовбурні круги.
Підживлювати такі сливи можна тричі на сезон сечовиною (50 г на 10 л води). Вперше — коли розпустяться бруньки, вдруге — через 2 тижні, втретє — ще через 2.
Оскільки колоновидні дерева майже не мають бічних гілок, то й обрізування зазвичай не потребують. Воно може знадобитись лише хворим та поламаним гілкам. Також за потреби можна проріджувати бічні пагони. Іноді садівники заради інтересу формують дерево у вигляді куща з трьома стовбурами. Кожен із них росте як окрема колона. І ще один важливий момент! Часто садівники нарікають, що колони (і не лише сливи) погано плодоносять. Річ у тім, що вони не самозапильні, а отже, потрібно висаджувати щонайменше 2 або більше сортів. Загалом догляд такий самий, що й за сливою звичайною.
До недоліків можна віднести те, що врожайність не дуже висока — 6—12 кг з дерева. Плодоносять до 15—17 років, після чого можуть ще довго цвісти та рости, але плодів більше не даватимуть. Тому краще їх все ж замінити.
НАЙПОПУЛЯРНІШІ СОРТИ
Імперіал: дерево заввишки до 2 м, самобезплідне, тому бажано висадити поруч дерева-запилювачі. Плоди крупні, округлої форми, рожево-фіолетові, смачні, вагою 45—60 г, м’якуш золотисто-жовтий, соковитий, дуже солодкий. Добре переносить мороз та спеку, плоди придатні для тривалого транспортування.
Блю Світ: до 2,5 м, середнього строку достигання, плоди крупні, фіолетового кольору, масою 45—70 г, дуже смачні, м’якуш рожевий, соковитий, кисло-солодкий, врожайність висока. Сорт самобезплідний (Імперіал підходить як запліднювач), морозостійкий, любить поливи.
Мірабела: до 2 м, сорт пізній, стійкий до хвороб, плоди невеликі, вагою до 40 г, жовтого кольору.
Вартість саджанців колоновидних слив у вітчизняних розплідниках — від 70 до 180 грн.
Іван СИМАКОВ, садівник.
