Сезонними є ті працівниками, які виконують роботи, протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, роз’яснюють у Держпраці.
Осіб, яких приймають на сезонні роботи, мають попередити про це при укладенні трудового договору. Наказ про прийняття на роботу має містити інформацію, що даного працівника приймають на сезонну роботу, і зазначено період (термін) такої роботи.
До сезонних відносять такі галузі:
- лісова промисловість і лісове господарство;
- торф’яна промисловість;
- сільське господарство;
- переробні галузі промисловості;
- санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку;
- транспортно-дорожній комплекс.
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону і є не більшим за 6 місяців, для виконання тимчасових робіт — не більше 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника — не більше 4 місяців.
Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюють, це є порушенням трудового законодавства.
На тимчасових і сезонних працівників поширюються такі ж гарантії щодо виплати компенсаційних доплат, що й на постійних. Оплата праці має бути не нижче мінімальної заробітної плати.
Вони також мають право на щорічну відпустку, тривалість якої визначають пропорційно відпрацьованому часу.
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню. Заява від нього не потрібна.
Якщо з працівником із якихось причин не розрахувались, він має право:
- звернутися письмово до роботодавця із заявою про виплату зарплати, а також вимагати компенсувати втрату її частини, у зв’язку з порушенням строків її виплати;
- звернутися з письмовою заявою до Державної служби України з питань праці, якщо звернення до роботодавця не дало результатів;
- звернутися до прокуратури, поліції із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
Якщо зазначені звернення не призвели до виплати зарплати, працівник може стягнути заборгованість з роботодавця, звернувшись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати.
