Якщо ви вже давно почуваєтеся втомленими і розбитими, і цей стан не минає навіть після повноцінного сну та відпочинку, не поспішайте звинувачувати себе в лінощах, це може бути синдром хронічної втоми. «Порадниця» з’ясувала, чому виникає це захворювання та як його можна перемогти.
НАЙБІЛЬШЕ ПОТЕРПАЮТЬ МЕШКАНЦІ МЕГАПОЛІСІВ
— Синдром хронічної втоми (СХВ) — це системне хронічне захворювання, для якого характерні постійний занепад сил, фізична та психічна слабкість, які не минають навіть після тривалого відпочинку, — пояснює лікар-невролог вищої категорії Наталія ГОМОНЕНКО. — У групі ризику розвитку цього синдрому — активні люди працездатного віку, жителі мегаполісів. Жінки страждають майже втричі частіше за чоловіків. При цьому пацієнти з СХВ нерідко схильні й до інших неврологічних захворювань: неврозів, панічних атак, мігреней.
Раніше прояви синдрому класифікували як форму неврастенії, депресії чи іпохондрії, наслідок авітамінозу чи ослаблення імунітету. Але наприкінці ХХ ст. СХВ виділили в самостійне соматичне захворювання, яке без терапії може призвести до професійної та соціальної дезадаптації.
ЩО ПРИЗВОДИТЬ
За словами лікарки, точні причини, що призводять до виникнення хронічної втоми, досі не встановлені. Але перевантаження нервової системи та занепад життєвих сил можуть бути спровоковані:
- хронічними захворюваннями, що порушують нормальну роботу імунної системи та всього організму — анемією, гіпотиреозом, цукровим діабетом, патологіями шлунково-кишкового тракту;
- психічними розладами — депресивними станами, фобіями, хронічним стресом і тривожністю, панічними атаками;
- бактеріальними та вірусними інфекціями, що порушують метаболізм і знижують імунітет — герпесом, гепатитом, ентеровірусом, цитомегаловірусом, ковідом;
- неправильним способом життя — системним недосипанням, зловживанням алкоголем і кавою, тривалою розумовою чи фізичною перенапругою, нестачею фізичної активності та прогулянок на свіжому повітрі;
- порушенням харчування — недоїданням або переїданням, зловживанням фастфудом, дефіцитом у раціоні вітамінів, макро- та мікроелементів;
- факторами навколишнього середовища: несприятлива екологічна обстановка змушує організм функціонувати на межі можливостей, тому люди, які живуть у промислових мегаполісах, частіше страждають від СХВ;
- тривалим прийомом деяких медичних препаратів.
ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
Головною ознакою синдрому хронічної втоми є те, що після зниження обсягу навантажень, повноцінного сну та тривалого відпочинку втома не минає. До додаткових характерних симптомів належать:
- запаморочення, що посилюється при зміні положення тіла;
- головний біль і відчуття пульсації у скронях;
- проблеми з пам’яттю, порушення концентрації уваги, загальне зниження працездатності;
- безсоння та порушення сну: попри сильну втому, людині не вдається виспатися. Сон поверхневий і часто переривається, ночами мучать тривога, занепокоєння та страхи;
- нестача енергії — постійне відчуття слабкості й апатії, сильна втома після виконання нескладної розумової або фізичної роботи;
- схильність до поганого настрою, дратівливості та похмурих думок;
- порушення рухової активності — біль у м’язах і суглобах, тремор рук, м’язова слабкість;
- зниження імунітету — людина починає часто застуджуватись, загострюються хронічні захворювання, виникають рецидиви раніше перенесених хвороб.
Крім того, можливі скарги на біль у горлі, збільшення лімфовузлів, порушення роботи кишківника, різку зміну апетиту та надмірну сонливість.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— Синдром хронічної втоми діагностують після 6 місяців прояву клінічних ознак, — каже Наталія Гомоненко. — Часто постановка діагнозу ускладнена через те, що більшість проявів синдрому зустрічаються й за інших захворювань. Тому СХВ — це діагноз-виключення — його ставлять лише після того, як виключені інші можливі причини таких симптомів (ендокринні, інфекційні, аутоімунні та онкологічні патології). Лікування синдрому залежить від його причини й може включати прийом антидепресантів, противірусних препаратів, імуномодуляторів, вітамінів, протизапальних засобів. Також рекомендовані фізіопроцедури та психотерапія.
До основних профілактичних заходів належить дотримання режиму праці та відпочинку, повноцінний сон, збалансований раціон, регулярна фізична активність і відмова від шкідливих звичок.
Ірина КАДЧЕНКО.
