Читачі «Порадниці» надіслали до редакції фото з проханням визначити, яка хвороба уразила грушу. Це – іржа, грибкове захворювання, поширенню якого сприяє помірна температура та підвищена вологість повітря.
Хвороба спостерігається там, де неподалік груші росте ялівець. Однак про все – по черзі. Цей грибок передусім уражує листя груші. Спочатку на ньому утворюються невеликі оранжеві або червонуваті округлі плями (ніби іржаві), які згодом розростаються, можуть темніти та вкриватися розводами сірого відтінку, подібними до плісняви. Всередині плям помітні чорні крапки органів спороношення. Наприкінці літа з нижнього боку листя з’являються конусоподібні вирости, розміщені групами. Це так звані ецидії, всередині яких утворюються спори. З вітром вони перелітають на ялівець, що росте неподалік, і взимку продовжують розвиватись на ньому. Саме деякі види ялівцю (козацький, звичайний, високий, червоний) є основним прихистком збудників іржі, тоді як груша – лише проміжний. На гілочках ялівцю утворюються коричневі вирости, які надалі мають вигляд напливів, здуття та ран. Тут накопичуються зимуючі спори паразита, які проростають і згодом утворюють так звані базидіоспори. Вони розносяться вітром і заражають грушу. Таким чином відбувається безперервна міграція між грушею та ялівцем.
Перші ознаки ураження груші іржею зазвичай бувають помітні вже у травні. За сильного розвитку хвороби до кінця липня уражуються всі листки, вони масово опадають, що значно ослаблює дерево. Уражені дерева наступного року можуть не дати плодів. Також за сильного ураження значно знижується якість плодів: на них утворюються великі плями, внаслідок чого плоди деформуються, недорозвиваються та опадають. На хворих гілках утворюються виразки, вони всихають і відмирають. Через передчасний падолист у дерева знижується імунітет, стає вразливішим до інших хвороб.
Після листопаду дерева рясно обприскують концентрованим розчином сечовини (500–700 г на 10 л води). При обробках важливо не оминати і ґрунт навколо груші. Можна застосовувати також промислові фунгіциди (Скор, Стробі, Купроксат, Хорус та інші). Більшість із них мають широкий спектр дії та впливають одночасно й на інші патогени. Препарати потрібно чергувати. Важливо обробляти ними також ялівець!
Опале листя знищують, вирізують і спалюють уражені пагони, захоплюючи при цьому 5 см здорової деревини. Зрізи спочатку обробляють мідним купоросом, а потім замазують садовим варом. Інструмент після цього ретельно дезінфікують.
У боротьбі з іржею застосовують також народні методи. Зокрема, ефективним є розчин золи. 3 кг золи розчиняють у відрі води, доводять до кипіння і проварюють 30 хвилин. Охолоджують, проціджують і додають пів шматка тертого господарського мила. Суміш розбавляють водою 1:5 та обробляють дерева. Такі обробки можна повторювати кожні 10 днів.
На початку розпускання бруньок (поява зеленого конуса) хороші результати дає обприскування 3-відсотковою бордоською рідиною (голубе обприскування). Надалі грушу обприскують перед цвітінням, після нього та ще через 10–15 днів 1-відсотковою бордоською рідиною.
При догляді за деревами важливо не допускати загущення крони, оскільки сильна густота сприяє швидкому розповсюдженню недуги. Корисними будуть підживлення фосфорно-калійними добривами. Важливо забезпечити навколо садів щільні захисні насадження, які огородять груші від ялівцю, навіть якщо він росте за кілька кілометрів. Поблизу плодових дерев ялівець висаджувати небажано. Рано навесні обстежують найближчі насадження, вирізують і знищують гілки, уражені збудниками іржі.
Однак загалом лікувати ялівець непросто. Тому сильно уражені рослини доведеться вирубати. До речі, якщо ялівець не росте на вашому обійсті, можливо, він є в сусідів. Спори гриба можуть розлітатись далеко навкруги.
Іржа уражує також яблуню та деякі інші садові культури.
Іван СИМАКОВ, садівник.