Горіх пекан набуває серед садівників усе більшої популярності, що цілком зрозуміло. Тому, можливо, називати його нині екзотикою вже не зовсім коректно. Батьківщиною вважають Південну Америку, однак у наших широтах цей горіх також чудово почувається.
І пекан, і волоський горіх дещо подібні між собою, це справжні довгожителі, причому перший навіть довговічніший. Особливих проблем із вирощуванням пекана немає. Рослина світлолюбна, досить зимостійка, потребує захисту від холодних вітрів. Перші 5–6 років приріст і врожайність невеликі, оскільки в цей час дерево нарощує кореневу систему. Згодом ріст пришвидшується, і 10-річне дерево дає вже до 10–12 кг плодів. Достиглі горіхи осипаються. Пекан майже не хворіє і не уражується шкідниками.
Висаджують його як восени, так і навесні. Найкраще для вирощування підходять добре дреновані ґрунти, чорноземи або легкі суглинки. Уникають ділянок із застоєм води та близьким стоянням ґрунтових вод. При посадці важливо брати до уваги той факт, що пекан — справжній велетень. Ми звикли вважати чималими дерева волоського горіха, а от уявіть, що пекан виростає ще потужнішим, до 15 і більше метрів, крона в нього також розлога. Тому відстань між деревами при посадці витримують близько 8 м. Яму для посадки копають глибоку, близько 80х80 см. Перший рік після посадки дерево регулярно поливають. Із роками потреба в поливах зменшується. Дерево не любить пересадки, тож із місцем для нього бажано визначитись одразу.
Плоди пекана і волоського горіха відрізняються. Який вигляд має волоський горіх, усі добре знають. Пекан більш видовжений, у нього гладенька тонка шкаралупа, яка легко розкривається, хоча й не має шва, як у волоського горіха. У внутрішній частині відсутні перегородки. На смак плоди пекана більш солодкі, м’які та жирні, з вершковим відтінком (а комусь він навіть нагадує шоколадний), без гіркоти. Волоські ж гостріші, і саме тому їх використовують не лише в кулінарії, а й при приготуванні салатів, піци, соусів (сациві тощо), каш. А ось пекан переважно використовують для приготування солодких страв, вони добре поєднуються з фруктами. Також горіх багатий на корисні елементи: вітаміни А, С, Е, групи В, а також залізо, магній, фосфор, калій, кальцій, мідь, залізо, цинк, поліненасичені жирні кислоти омега-3 та омега-6, клітковину, антиоксиданти. Водночас, оскільки плоди доволі жирні та калорійні, вживають їх із обережністю. Їдять сирими, смаженими та сушеними. У сухому теплому приміщенні зберігаються більше пів року.
За хорошого догляду та правильного підбору сорту пекан радуватиме вас рясними врожаями. А щоб вони були ще ряснішими, висаджують кілька сортів (рослина перехреснозапильна) або обирають самоплідні, як-от GraZona, Apache чи Barton. Загалом пропозиція сортів на ринку досить широка, вартість саджанця — в межах 200 грн.
Оскільки відрізнити молоді саджанці волоського горіха та пекана недосвідченому садівнику може бути непросто, радимо купувати їх лише в перевірених продавців, у відомих садових розплідниках.
Іван СИМАКОВ, садівник.
