До редакції звернулись мешканці Львівської області за роз’ясненням щодо порядку передачі земель комунальної власності та порядку проведення громадських слухань.
Почнемо з першого питання.
На час дії військового стану, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення відповідної документації забороняється.
Щодо другого питання, то згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» його систему складають:
- Органи місцевого самоврядування;
- Форми безпосереднього волевиявлення жителів територіальних громад:
— місцеві референдуми (ст.7),
— загальні збори громадян (ст.8),
— місцеві ініціативи (ст.9),
— громадські слухання (ст.13),
— інші форми прямого народовладдя, які можуть бути передбачені статутами територіальних громад;
- Органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні тощо).
Громадські слухання — це офіційне засідання міської (селищної, сільської, районної) ради, органу місцевої влади чи місцевого самоврядування, на якому депутати та посадові особи знайомляться з думками, враженнями, зауваженнями та пропозиціями мешканців міста (села, селища, району) з проблеми чи заходу, які орган влади збирається реалізувати.
Їх учасниками можуть бути:
— працівники відповідних служб (наприклад, фахівці з питань будівництва, благоустрою, торгівлі тощо);
— представники громадських організацій, місцевих осередків політичних партій;
— представники органів самоорганізації населення, адже вони постійно контактують безпосередньо з мешканцями і найкраще знають їхні потреби та настрої;
— представники засобів масової інформації;
— інші зацікавлені категорії населення.
Особливості
Кожен може взяти участь у громадських слуханнях — як фізична особа, так і представник тієї чи іншої організації.
На відміну від усіх інших форм громадської участі, громадські слухання проводяться безпосередньо перед тим, як влада приймає те чи інше рішення.
Усе, що на них відбувається, повинно бути записане та опрацьоване.
Територіальна громада наділена правом на контроль.
Одним із важливих його елементів є громадські слухання, гарантовані ст.13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до неї, громадські слухання мають форму зустрічей громади (виборців) із депутатами місцевої ради та окремими посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:
* Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
* Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
* Проводяться вони не рідше одного разу на рік.
Територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, заслуховувати їх, ставити запитання та вносити пропозиції щодо вирішення проблем місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Закон надає право членам територіальної громади під час слухань заслуховувати звіти депутатів відповідних рад про їхню роботу в цілому або стосовно їхньої участі у вирішенні якогось конкретного питання, а також порушувати проблеми та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Відповідно до законів, їх предметом є питання місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Пропозиції, що вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розглядові органами місцевого самоврядування.
Ініціювати громадські слухання можуть суб’єкти, визначені Положенням «Про громадські слухання». Предметом слухань можуть бути найрізноманітніші питання, що турбують громаду, як-от: місцеві податки та збори, тарифи на житлово-комунальні послуги, місцевий бюджет, програми розвитку.
Також згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» на громадські слухання повинні виноситись розроблені в установленому порядку проєкти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні цієї містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо її проєктів забороняється.
На громадських слуханнях, по-перше, розглядаються питання, що турбують територіальну громаду міста або більшу її частину, тобто є загальноміськими, а по-друге, ці питання повинні належати до відання міського самоврядування.
До питань загальноміського значення можуть належати:
— реконструкція центральної частини міста,
— затвердження міського бюджету,
— збільшення тарифів на електроенергію,
— захоронення на території міста відходів промисловості,
— очистка води,
— питання землеустрою тощо.
Мета проведення
* Ознайомлення громадян із планами, тактикою і стратегією керівництва міста з вирішення конкретного питання.
* Ознайомлення громади з результатами діяльності міської влади за останній фінансовий рік.
* Донесення до органів влади думки громади щодо того чи іншого питання суспільного життя.
* Отримання поради від мешканців міста, споживачів послуг, як краще розв’язати існуючу проблему (постачання води, необхідного збільшення тарифів на електроенергію, приватизація ЖЕКів).
* Отримання підтримки громади в лобіюванні її інтересів перед вищими владними структурами (відстоювання вигідного для міста проєкту бюджету, незгода захоронювати на території міста небезпечні відходи тощо).
* Забезпечення прозорості дій влади з метою викликати довіру в мешканців до владних структур.
* Ознайомлення з думкою громадян стосовно тактики, стратегії управління містом (селом, селищем), правильності прийнятих владою рішень.
* Ознайомлення громадян із планами стосовно розвитку міста (села, селища), результатами діяльності (заслуховування звітів керівництва громади).
* Пошук шляхів підвищення прозорості діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування з метою підвищення довіри в мешканців до місцевої влади.
Головна особливість громадських слухань у тому, що вони не можуть бути засобом вирішення політичних питань. На відміну від місцевих ініціатив, де місцева влада повинна реагувати на подібну ініціативу прийняттям відповідних рішень, правові наслідки громадських слухань полягають у тому, що рада повинна розглянути на пленарному засіданні висновки й пропозиції слухань, однак прийняття якихось конкретних рішень, по суті, не є обов’язковим.
